Науковий співробітник Інституту Квінсі у Вашингтоні Марк Епіскопос вважає, що Білорусь може стати однією з найбільш недооцінених дипломатичних перемог Дональда Трампа. В інтерв’ю партнеру «Апострофа» Independence Avenue Media він пояснив, чого адміністрація Трампа прагне у відносинах із Білоруссю та якими мають бути реалістичні очікування Вашингтона.
За його оцінкою, у підході США до Білорусі стався масштабний зсув. Це частина ширшого перегляду американських інтересів і підходів до пострадянського простору та східного флангу НАТО. Якщо раніше домінував чорно-білий підхід євроатлантичної інтеграції, то нині ставка робиться на прагматичні, конкретні відносини, засновані на взаємній економічній вигоді, дипломатичних угодах і політичних домовленостях у межах визначених обмежень. Саме на цих принципах, за словами Епіскопоса, базується процес зближення США і Білорусі, який фактично почався після вступу Трампа на посаду на початку 2025 року.
Епіскопос також зазначає, що США перебувають у процесі зміни пріоритетів і відсувають Європу на другий план. Цей рух, за його словами, відбувається швидко через війну в Ірані, хоча почався раніше. Європейським партнерам дали зрозуміти, що головний фокус США — Індо-Тихоокеанський регіон, відносини США і Китаю, а також Західна півкуля. Водночас для такого перерозподілу ресурсів потрібна стабільність на східному фланзі НАТО.
Одним із ключових джерел нестабільності він називає безпекову спіраль між Білоруссю та її західними сусідами, насамперед Польщею і Литвою. У цьому контексті Епіскопос говорить про «білоруський балкон»: історично Білорусь була плацдармом для європейських вторгнень у Росію і потенційно може слугувати базою для агресивних дій Росії проти західних сусідів. На його думку, цим «балконом» потрібно управляти, щоб не допустити погіршення безпекової ситуації.
Він наголошує, що процес почався з гуманітарних питань і вже дав реальний результат: було звільнено численних ув’язнених. Але стратегічна мета, як він її бачить, — досягти більш стабільної безпекової ситуації між партнерами НАТО на східному фланзі та Білоруссю.
Щодо можливого відриву Білорусі від Росії Епіскопос закликає до реалізму. На його думку, адміністрація Трампа не має ілюзій: Росія має вирішальний вплив, значну військову присутність у Білорусі, а нещодавно там були розміщені російські ядерні системи. Надмірний тиск у цьому напрямку, вважає він, спричинить жорстку реакцію. Уроком він називає події після виборів 2020 року в Білорусі: якщо Росія відчує реальний крах нинішнього уряду і державної системи, вона може вдатися до радикальних кроків — від форми вторгнення до гібридної військової операції. Такий сценарій, підкреслює Епіскопос, зробить регіон небезпечнішим і не відповідає інтересам жодної сторони.
Коментуючи питання довіри до Олександра Лукашенка після візиту спеціального посланця Джона Коула до Мінська і подальшої поїздки Лукашенка до Північної Кореї, Епіскопос формулює принцип просто: не довіряти, а оцінювати інтереси та можливість практичної співпраці. На його думку, така можливість існує.
Він визнає, що Росія має величезний вплив на Білорусь, але не повне право вето на її зовнішню політику. У межах багатовекторності Білорусь може вибудовувати кращі відносини із Заходом, Європою і США в економічній, дипломатичній та політичній сферах так, що це не завжди можна прямо або легко заблокувати. Саме на цих напрямках він радить зосередитися: розвивати комерційні, культурні й торговельні зв’язки, розширюючи можливості Білорусі без спроб перетворити її на Польщу, Чехію чи одну з країн Балтії. На його переконання, цього не станеться: Білорусь залишатиметься гравцем, що балансує, і перебуватиме на периферії НАТО, з потенціалом буферної держави.
Щодо заяв Лукашенка про «велику угоду» з адміністрацією Трампа Епіскопос пропонує не завищувати очікування. Він говорить про поступовість: процес складний, зміни вже відбуваються, але розгортатимуться повільно, тим більше що увага США значною мірою зміщена на Близький Схід. Тому зараз, на його думку, рано говорити про велику домовленість між Мінськом і Вашингтоном.
Водночас у разі врегулювання війни в Україні шанси на швидше і глибше зближення США і Білорусі зростуть. А найближчим кроком може стати дипломатична нормалізація: можливий візит Лукашенка до США, а також призначення повноцінного посла США в Мінську і повноцінного посла Білорусі у Вашингтоні. Епіскопос вважає це наступним логічним етапом, який відкриє шлях до подальшого прогресу в питаннях, яких поки не торкалися.
