У вівторок, 28 квітня, Православна церква України вшановує апостолів із 70-ти Ясона та Сосипатра — учнів Христових і ревних проповідників Євангелія. Цей день присвячений їхньому служінню, духовному подвигу та народним звичаям, що з ним пов’язані.
28 квітня віряни згадують святих Ясона та Сосипатра як сподвижників апостола Павла, які несли слово Боже у різні краї. Їх шанують за вірність Христу, мужність і відданість проповіді.
Святий Ясон був родом із Тарсу та перебував у родинному зв’язку з апостолом Павлом. У Святому Письмі сказано, що він приймав апостола у своєму домі, через що зазнав переслідувань. Сосипатр походив з Ахаї і, за переказами, став єпископом Іконії.
Разом апостоли вирушили проповідувати на острів Корфу, де привели до християнства багатьох людей. Через це вони зіткнулися зі спротивом місцевої влади: святих ув’язнили та жорстоко катували. Навіть у в’язниці вони не припинили проповіді. За переказами, саме там апостоли навернули до віри сімох ув’язнених розбійників, які згодом прийняли мученицьку смерть за Христа. Їхня стійкість і віра вразили навіть охоронців.
За церковною традицією, дочка правителя острова, свята Керкіра, також увірувала у Христа, побачивши незламність апостолів. Це ще більше розгнівало її батька, однак з часом багато жителів острова прийняли християнство.
Після звільнення Ясон і Сосипатр продовжили своє служіння, заснували християнську громаду та зміцнили віру серед новонавернених. Їхнє життя стало прикладом відваги, місіонерського служіння і непохитної віри навіть у найважчих обставинах.
До святих апостолів звертаються у молитвах про зміцнення віри, мужність під час випробувань, стійкість духу та підтримку у добрих починаннях.
Молитви до апостолів:
Святі угодники Божі, наставте нас на шлях правди, укріпіть наш дух і допоможіть нам зберігати віру у серці. Моліться за нас перед Господом. Амінь.
Апостоли Христові, допоможіть нам нести світло Євангелія у нашому житті, бути прикладом добра і любові для інших. Амінь.
У народі цей день вважали вдалим для праці та зміцнення родинних зв’язків. Люди намагалися працювати сумлінно, без поспіху, зберігаючи спокій у душі.
Господарі продовжували весняні роботи, доглядали за посівами та піклувалися про господарство. Водночас важливе місце відводили духовному життю — молитві й добрим справам.
Також вважалося необхідним підтримувати ближніх, допомагати тим, хто цього потребує, і не бути байдужими до чужих труднощів.
Із цим днем у народі пов’язували й певні прикмети. Не радили сваритися, виявляти злість чи заздрість. Не рекомендувалося поспішати, провокувати конфлікти або відмовляти в допомозі. Також вірили, що не слід занедбувати духовне життя і забувати про молитву.
Церква закликає провести цей день у мирі, зосередженості та з добрими думками. Варто відвідати храм, помолитися і подякувати Богові за Його милість. Віряни можуть просити у апостолів Ясона та Сосипатра зміцнення віри, мужності та духовної сили.
Доброю справою цього дня буде допомога ближнім, підтримка рідних і друзів, милосердя та щира молитва. День радять провести у спокої, праці та внутрішній гармонії, зберігаючи у серці світло великодньої радості.
