Країни Балтії вживають заходів для зміцнення безпеки через зростаючі гібридні загрози з боку Росії. Це включає розширення механізмів санкцій та створення спільних списків осіб, яким може бути заборонено в’їзд до Шенгенської зони. Особливу увагу приділяють ризикам, пов’язаним із демобілізованими російськими військовими, яких у регіоні вважають потенційними інструментами впливу російських спецслужб. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”. Експерт зазначив, що Росія створює комплексну інфраструктуру впливу, яка поєднує кібератаки, втручання у вибори та прямі військові загрози, намагаючись підривати систему колективної безпеки Заходу. “В даний час активно обговорюється небезпека гібридних атак, зокрема в Нарві, а також пряма військова загроза, про що говорять стосовно Сувальського коридору вже кілька років. Одна з цілей Путіна — продемонструвати, що система колективної безпеки, альянс НАТО, не є ефективною, якщо не буде адекватної та швидкої реакції. У Путіна наразі є вікно можливостей, оскільки невідомо, як і чи взагалі відреагує Дональд Трамп на можливу агресію”, — пояснив Леонов. Він підкреслив, що країни Балтії сприймають загрозу дуже серйозно, активно укріплюючи фортифікації та посилюючи законодавство, але їхня безпека критично залежить від єдності Альянсу. “Вони усвідомлювали цю загрозу ще тоді, коли 90% громадян України вважали Росію дружньою країною. З 2022 року вони активно створюють інфраструктуру, укріплюють кордони та будують фортифікації. Проте варто зазначити, що потужності країн Балтії і Росії не можна порівняти, і без підтримки з боку інших країн ці країни не зможуть вистояти — це очевидно”, — додав аналітик. Він також зазначив, що хоча балтійські політики надають перевагу отриманню інформації через розвідку, ігнорувати загрозу широкомасштабної ескалації не варто, зважаючи на досвід України на початку 2022 року. “Вони пояснювали, що Володимир Зеленський заявляв про небезпеку, але жодним чином не попередив ці країни через розвідку. Вони фактично говорять: якщо у вас є розвіддані про розвиток подій, в першу чергу — нам, а не транслюйте це в ефір… З іншого боку, це нагадує початок 2022 року, коли Володимир Зеленський сам закликав союзників не нагнітати, але потім ми побачили, що сталося. Багато хто в Європі досі оцінює Путіна з точки зору раціональності, але Путін не завжди діє раціонально”, — наголосив Леонов. Експерт додав, що наразі НАТО не має чіткого алгоритму реагування на гібридні атаки без прямої участі США. Головним стримуючим фактором має стати демонстрація сили з боку європейських армій. “Важливо, щоб країни Європи були готові самостійно відбивати рашистську агресію. Це, на мою думку, є найголовнішим — готовність діяти рішуче. Якщо вони це продемонструють, війни не буде. Путін не зможе вести війну на два фронти, адже, як би там не було, європейські армії мають сили, порівнянні з російськими, а технологічно переважають. Тому, з цієї точки зору, Європі варто показати свою силу”, — підсумував фахівець. “Апостроф” повідомляв, що Білорусь продовжує системно нарощувати військову інфраструктуру, готуючи плацдарм для можливої ескалації з боку Російської Федерації. Незважаючи на відсутність масового прибуття російських військ на даному етапі, режим Олександра Лукашенка готує полігони та мережі зв’язку, що свідчить про підготовку до тривалої війни. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю російським пропагандистським медіа заявив про можливу загрозу агресії з боку Польщі, держав Балтії та України, а також пригрозив відповіддю із застосуванням усіх видів озброєння спільно з Росією. Україна закликає міжнародну спільноту припинити використання свого повітряного простору для будь-яких контактів із Росією. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтримав рішення країн Балтії та закликав інші держави приєднатися до авіаційної ізоляції агресора.
Категорії: Новини
