Оцінки Києва щодо загроз для країн Балтії викликали стриману реакцію в Таллінні. Емоційні коментарі українського керівництва вже призвели до дипломатичної напруги, що може вплинути на відносини з найбільш надійними союзниками. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив політолог Володимир Цибулько. Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готує мобілізацію для атаки на країни Балтії. У відповідь, Естонія зазначила, що такі заяви українського лідера підривають довіру до статті 5 Північноатлантичного договору, яка визначає принцип колективної оборони: напад на одного союзника вважається нападом на всіх, і кожна країна зобов’язується надати допомогу — від політичної підтримки до військових дій, а також “не сприяє співпраці”, про що повідомляло ERR. Цибулько підкреслив, що реакція естонських політиків була зумовлена як дипломатичним етикетом, так і усвідомленням власних оборонних можливостей, які часто недооцінюються зовнішніми спостерігачами. “Дипломатично коректно було б не коментувати загрози Естонії, коли є власні загрози. Естонці самі можуть оцінити ситуацію. Важливо розуміти, якими інструментами володіє сама Естонія. По-перше, в Естонії є потужна розвідка. По-друге, Естонія та Фінляндія можуть перекрити Фінську затоку у разі агресії. Це означає, що російський експорт буде заблоковано”, — пояснив Цибулько. Політолог також зауважив, що Балтійське море є критично важливим для російського бюджету, і будь-яка провокація може призвести до зупинки судноплавства під виглядом профілактичних заходів НАТО. “Через Балтію проходить майже 25% нафти та нафтопродуктів, а також скрапленого газу. Тому будь-які провокації можуть спонукати НАТО до профілактичних дій, таких як військові навчання, що можуть заблокувати судноплавство на кілька місяців. Росія велика, але її чутливість може бути використана в інтересах Естонії”, — зазначив він. Цибулько також вказав на те, що суперечливі заяви українського керівництва можуть викликати невдоволення. Зокрема, йдеться про різні заяви щодо залежності України від західної допомоги та її здатності протистояти агресії. У такому контексті втручання в оцінку безпекових ризиків для інших країн може виглядати недоречним. Він підкреслив, що Україні, не будучи членом НАТО, слід бути особливо обережною у висловлюваннях щодо внутрішніх питань Альянсу, зокрема дій п’ятої статті про колективну безпеку. Такі заяви можуть сприйматися як дипломатично некоректні і викликати роздратування серед партнерів. Експерт зазначив, що Естонія є одним із лідерів у підтримці України, і цей рівень солідарності вимагає відповідної поваги та делікатності в комунікації. “Естонія залишається лідером за витратами на допомогу Україні на душу населення. Більше 5% валового продукту Естонії йде на підтримку України. Тому Естонія заслуговує на розуміння і повагу з боку України, а не на повчання, як їй діяти. Питання п’ятої статті НАТО — це не справа України, оскільки вона не є членом Альянсу”, — підкреслив фахівець. Він застеріг, що емоційні або різкі заяви можуть негативно вплинути на відносини з союзниками. Натомість Україні слід дотримуватися виваженого та дипломатичного тону, особливо у питаннях безпеки інших держав. “Ми повинні бути надзвичайно коректними. Це наші друзі. Естонія — це наш перевірений партнер, так само як Латвія, Литва і Польща. Будь-які коментарі про їхню долю мають бути настільки коректними, щоб не ставити їх у ситуацію необхідності коментування заяв Києва. Києву слід делікатно підійти до цієї теми і висловлюватися більш коректно щодо українсько-естонських відносин”, — підсумував політолог. Раніше “Апостроф” повідомляв, що країни Балтії посилюють заходи безпеки у відповідь на зростання гібридних загроз з боку Росії. Це включає розширення санкційних механізмів і формування спільних списків осіб, яким може бути заборонений в’їзд до Шенгенської зони. Окрему увагу приділяють ризикам, пов’язаним із демобілізованими російськими комбатантами, яких у регіоні розглядають як потенційний інструмент впливу російських спецслужб. Білорусь продовжує нарощувати військову інфраструктуру, готуючи плацдарм для можливої ескалації з боку Російської Федерації. Незважаючи на відсутність масового прибуття російських військ на даний момент, режим Олександра Лукашенка готує полігони та мережі зв’язку, що свідчить про підготовку до тривалої війни. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю російським пропагандистським медіа заявив про можливу загрозу агресії з боку Польщі, країн Балтії та України, а також пригрозив відповіддю із застосуванням усіх видів озброєння спільно з Росією.
Категорії: Аграрна політика
