Вознесіння Господнє належить до найважливіших свят церковного календаря нарівні з Різдвом і Великоднем. Воно знаменує завершення земного шляху Ісуса Христа та Його вознесіння на небо.
Це свято відзначають на сороковий день після Пасхи — зазвичай у четвер шостого тижня після Воскресіння Христового. Увесь період після Великодня в храмах і серед вірян лунало традиційне пасхальне вітання «Христос воскрес!», яке зберігалося до наближення Вознесіння.
У Святому Письмі число сорок має особливий символічний зміст і не раз пов’язується з важливими подіями біблійної історії. Саме стільки тривали часи випробувань, посту та духовної підготовки — від Ноя і Мойсея до сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі. Тому проміжок між Воскресінням і Вознесінням традиційно сприймався як час утвердження віри, внутрішнього зростання і радості перемоги життя над смертю.
Про Вознесіння йдеться в Євангеліях, зокрема у Луки і Марка, а також у книзі Діянь святих апостолів. За біблійним свідченням, після останніх настанов учням Ісус благословив їх і на їхніх очах вознісся на небо. Ця подія стала знаком того, що людська природа через Христа була піднесена до Божої слави.
У 2026 році Великдень у вірян східного обряду припав на 12 квітня, тому Вознесіння припадає на 40-й день після нього — четвер, 21 травня. Християни західного обряду святкували Великдень раніше — 5 квітня, тож для них Вознесіння припаде на 14 травня, також на сороковий день після Пасхи. Отже, у 2026 році дати цього свята в різних християнських традиціях знову не співпадатимуть.
У народних звичаях Вознесіння пов’язують із вшануванням померлих і щирою молитвою за душі рідних. Вважається, що цього дня слід уникати важкої роботи, конфліктів і зайвої метушні, а натомість присвятити час духовним роздумам. Для багатьох українців це свято і далі залишатиметься днем тиші, молитви та надії на небесне заступництво.
Раніше “Апостроф” розповів, яке церковне свято відзначають 24 квітня і які традиції та прикмети пов’язані з цим днем.