Світ знову опинився близько до небезпечної межі, за якою може статися нова ядерна катастрофа. У матеріалі The Independent із посиланням на міжнародних експертів зазначається, що політичні лідери приділяють недостатньо уваги урокам минулого, попри тривожну ситуацію навколо Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, який працював у зоні аварії на ЧАЕС у 1986 році, нагадує: масштаби тієї катастрофи виходили за межі будь-яких підготовлених сценаріїв. Він застерігає, що нинішній розвиток подій викликає серйозне занепокоєння, адже ризик повторення подібних трагедій знову підвищується.
На його думку, дії Росії становлять небезпеку не тільки для України, а й для ширшого регіону. Ігнорування досвіду Чорнобиля, переконаний він, здатне спричинити масштабні наслідки.
Від початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово діяли поблизу українських ядерних об’єктів. Повідомлялося, зокрема, про запуски ракет і безпілотників у районі ЧАЕС. Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією, також не раз залишалася без зовнішнього електропостачання, що є необхідним для безпечної роботи.
Особливе занепокоєння викликали окремі інциденти. Серед них — повідомлення про пошкодження захисної конструкції над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС, а також регулярні перебої в роботі систем безпеки на Запорізькій АЕС.
Президентка організації “Бюлетень вчених-атомників” Александра Белл заявила, що навіть через десятиліття після Чорнобильської катастрофи світові лідери не виявляють достатньої рішучості для зниження ядерних ризиків. За її словами, людство вже наблизилося до кількох потенційно небезпечних сценаріїв, які можуть мати серйозні наслідки.
Експерти окремо підкреслюють технічний бік загрози. Для роботи систем безпеки Запорізькій АЕС потрібне стабільне електропостачання, однак його неодноразово втрачали. Ситуацію ускладнюють і обмежений доступ до обслуговування обладнання, і нестача кваліфікованого персоналу.
Додатковими ризиками фахівці називають повідомлення про мінування території станції та наміри інтегрувати її в енергосистему Росії. Вони наголошують, що будь-які спроби перезапустити реактори за таких умов можуть бути вкрай небезпечними.
Експерти також вказують на ширшу тенденцію: ядерний фактор відіграє дедалі більшу роль у глобальній політиці. За їхніми оцінками, світ поступово входить у нову фазу, у якій ризики застосування або інцидентів із ядерними об’єктами стають вищими.
На це вказує і символічний “Годинник Судного дня”, який у 2026 році показав рекордно близький до критичного рівень. Аналітики зазначають, що в минулому навіть у періоди гострих протистоянь держави знаходили механізми для зниження напруги, тоді як нині такої координації бракує.
Фахівці підсумовують: якщо міжнародна спільнота не діятиме активніше, ризик серйозних ядерних інцидентів і далі зростатиме.
Раніше ми писали, що російська армія традиційно будувала свою тактику на масованому застосуванні артилерії, яка мала виснажувати противника перед діями піхоти та бронетехніки. Однак, як зазначає Forbes, затяжна війна проти України та технологічні зміни на полі бою поступово підривають ефективність цього підходу, змушуючи Росію шукати нові способи ведення бою.
