Україна здобула унікальний бойовий досвід у створенні дешевої та ефективної зброї, і нині цей підхід вивчає весь світ. Водночас для монетизації цього досвіду та його подальшого розвитку потрібні значні інвестиції й системна державна підтримка оборонних технологій.
Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив директор з розвитку оборонного підприємництва, офіцер вищого резерву Анатолій Храпчинський. За його словами, оборонні конференції важливі не лише як майданчики для обміну досвідом, а і як інструмент перетворення технологічних досягнень на фінансовий капітал, якого українському ринку ОПК суттєво бракує порівняно із західними компаніями.
Храпчинський навів приклад інвестиційних можливостей галузі. Він зазначив, що за минулий рік українське ОПК залучило близько 125 млн доларів на різноманітні розробки, тоді як німецький Helsing залучив на українському досвіді понад 600 млн євро. На його думку, це свідчить про необхідність відкривати кордони для українських технологій, швидше обмінюватися ними та створювати їх разом з європейцями. Інакше, за його словами, власний досвід може фактично бути переданий європейським компаніям за безцінь.
Експерт також наголосив, що українські інженери змусили світ інакше подивитися на вартість війни. Завдяки демократизації технологій і використанню доступних матеріалів Україна створює зброю, яка нівелює перевагу дорогої класичної техніки. Саме це, за його словами, викликає занепокоєння у великих американських та європейських оборонних корпорацій.
За словами аналітика, Україна здійснила революцію у підходах до створення зброї, яка раніше була інструментом великих рахунків і великих грошей. Він зауважив, що танки на лінії оборони зникли після активного застосування українських ПВО дронів, а не після застосування Джавелінів. Саме це стало одним із головних стимулів для українських інженерів розробляти технології та створювати зброю з доступних матеріалів і демократизованих технологій. Храпчинський додав, що Америці не подобається поява в Україні дронів, які можуть летіти на таку глибину і бути точними, і це також не подобається великим європейським і американським корпораціям. На його переконання, саме тому Україна змінила тренд.
Окремо він звернув увагу на нестачу інженерних кадрів в Україні, яка накопичувалася десятиліттями. Експерт підкреслив потребу у відновленні інженерної освіти, залученні молоді до технічних спеціальностей і тіснішій взаємодії між університетами та оборонними компаніями.
Храпчинський зазначив, що за 30 років незалежності України інженерний фаховий спеціаліст був втрачений. Водночас він наголосив, що перемога України, як і символ України та ЗСУ, — це військовий інженер і волонтер. На його думку, потрібна окрема програма в Україні, яка передбачала б залучення до інженерно-фахових спеціальностей уже зі школи, адже більшість приватних оборонних компаній готові брати на роботу студентів одразу після випуску, але для цього необхідна фахова підготовка в інститутах.
Крім того, Храпчинський зауважив, що підхід Росії переважно ґрунтується на масштабуванні та примусі, тоді як Україна розвиває інновації через партнерство та відкритість. Разом із цим, за його словами, Україні потрібно швидше розвивати власне виробництво, зменшувати залежність від імпорту комплектуючих і підтримувати локалізацію.
У підсумку експерт підкреслив, що стратегічна мета України полягає у створенні таких умов, за яких міжнародні компанії інвестуватимуть і відкриватимуть виробництва всередині країни, залишаючи тут ключову додану вартість і технологічні центри. Він зазначив, що в Україні вже випускають двигуни для FPV-дронів і польотні контролери, але ці напрями потрібно масштабувати. Для цього, на його думку, слід запровадити державну програму, покращити можливості галузі та ввести пільги для компаній, які виробляють такі комплектуючі. Також він виступив за “зелений коридор”, щоб європейські компанії відкривали в Україні виробничі потужності, вкладали в Україну, а не перетягували до себе деякі технології. Головна штаб-квартира, за його словами, повинна бути в Україні.
“Апостроф” повідомляв, що Українська компанія BlueBird Tech оголосила про запуск нового напряму — ракетобудування, зосередженого на створенні засобів протиповітряної оборони.
Україна та Норвегія створюють перше спільне підприємство для виготовлення українських безпілотників на норвезькій території. У межах проєкту планують випустити кілька тисяч дронів типу mid-strike, які повністю передадуть для потреб української армії.
