Перед Україною постає дедалі гостріша проблема протиповітряної оборони проти російських балістичних ударів. Видання The Economist зазначає, що Київ змушений шукати нові варіанти захисту через виснаження арсеналу перехоплювачів до комплексів Patriot та зростання темпів ворожого виробництва.
За інформацією журналу, кількість ракет PAC-3 для систем Patriot в Україні скоротилася до критичних позначок. Тим часом РФ випускає приблизно 100 балістичних ракет щомісяця. Крім того, новий комплекс протиракетної оборони Freyja досі не готовий до повномасштабного використання.
У такій ситуації українській стороні доводиться концентруватися на двох головних напрямках.
Перший шлях полягає в зміцненні оборони військово-промислових підприємств та важливих інфраструктурних об’єктів. Це передбачає не лише спорудження укриттів і маскування, а й формування резервів деталей та обладнання для оперативного ремонту пошкоджень.
Другий підхід базується на концепції «left-of-launch», яка передбачає нейтралізацію ракетних загроз ще до запуску.Головна ціль цього методу полягає у знищенні російського військово-промислового потенціалу. Для цього планують завдавати ударів по заводах, де збирають ракети, а також по мобільних пускових установках до моменту їхнього застосування.
Збільшення власних запасів українських ракет може стати частиною цієї стратегії. The Economist повідомляє, що протягом найближчих місяців Україна розраховує отримати власні балістичні ракети. Зокрема, йдеться про перспективний проєкт «Сапсан», який розробляє «Південмаш», а також про ракети FP-7 і дальші FP-9 від компанії Fire Point.
Головна перевага таких розробок над дронами полягає у високій швидкості. Це критично важливо під час знищення рухомих російських пускових платформ: чим швидше снаряд долетить до цілі, тим менше часу залишатиметься у ворога на запуск і зміну дислокації.
Водночас журналісти The Economist попереджають про ризик завищених очікувань. Полювання на мобільні ракетні системи є надзвичайно складним викликом навіть для країн із передовими арміями та розвідкою. Як приклад наводяться Сполучені Штати Америки, які під час військових операцій проти Ірану стикалися зі значними труднощами під час пошуку та ліквідації рухомих пускових установок, попри повну перевагу в повітрі.
Отже, українська держава змушена паралельно зміцнювати пасивну оборону інфраструктури, розвивати перехоплювачі та збільшувати потенціал для ураження ворожих ракетних комплексів на етапі до їхнього старту.
