Початок навчального року в Україні супроводжується частими повітряними тривогами, що змушує школи працювати у дистанційному або змішаному форматах. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголошує, що відсутність повноцінних уроків призводить до серйозних освітніх втрат, тому він звернувся до прем’єр-міністра Сергія Корецького з вимогою переглянути підходи до організації навчального процесу.
Особливо критична ситуація склалася у Києві, де через тривалі тривоги учні фактично залишаються без пояснення нових тем, отримуючи лише завдання для самостійного опрацювання. Омбудсман підкреслює, що наявність технічних можливостей та досвіду вчителів дозволяє проводити якісні дистанційні уроки, проте проблема полягає у відсутності належної організації. Війна не повинна ставати виправданням для зниження якості освіти, адже це негативно впливає на результати НМТ.
Станом на травень 2026 року очне навчання в Україні охоплювало 68,43% школярів, проте показники суттєво відрізняються за регіонами: у Дніпропетровській області — 19,06%, Миколаївській — 56,18%, Одеській — 55,74%, Полтавській — 56,30%. Приватні заклади при цьому продовжують працювати очно.
Держава виділяє значні кошти на безпеку: у 2024 році було передбачено 2,5 млрд грн, у 2025 — 6,2 млрд грн, а на 2026 рік заплановано 6 млрд грн, з яких 5 млрд спрямують на середню освіту, а 1 млрд — на дошкільну. Лубінець переконаний, що відповідальність за якість викладання та контроль лежить на керівниках шкіл.
Результати PISA-2025 підтверджують тривожну тенденцію: 46% учнів не досягають базового рівня з математики, 45% — з читання, 35% — з природничих наук. Омбудсман пропонує негайно впровадити гнучкі підходи: забезпечити очне навчання для початкових класів та випускників у безпечних просторах, гарантувати якісний дистанційний формат там, де очне навчання неможливе, та розвивати мережу безпечних просторів, які згодом можуть стати центрами для проведення НМТ. З 6 вересня 2026 року у Києві також діє система диференційованого оповіщення про повітряні загрози.
