Підписана генпрокурором Русланом Кравченком підозра очільнику НАБУ Семену Кривоносу продовжить діяти і після відставки самого генпрокурора. Проте саму процедуру вручення підозри ще не завершено, тому новий очільник Офісу генерального прокурора матиме змогу переглянути або скасувати це рішення. Про це в етері телеканалу “Апостроф” повідомив Сергій Миткалик, який очолює правління ГО “Антикорупційний штаб”. За його словами, подання Кравченком заяви про звільнення не означає миттєвого припинення його повноважень. Посадовець виконуватиме обов’язки доти, доки Верховна Рада не погодить відставку, а президент не підпише відповідний указ. Експерт зазначив, що юридично Кравченко залишається на чолі відомства, хоча процес його звільнення вже стартував. На думку Миткалика, подібні кроки наприкінці каденції можуть бути спробою захистити власну репутацію через можливі претензії з боку антикорупційних структур. Зокрема, фахівець не виключив наявності проблем у Кравченка через справу “Карфаген”, де, за його твердженнями, фігурує близька до нього довірена особа Сергій Кропива. Останні публічні заяви та підписання підозр з’явилися якраз перед направленням подання до парламенту. Експерт вважає оприлюднення матеріалів щодо Кривоноса комунікаційною контратакою після усвідомлення неминучості втрати посади. На його переконання, оприлюднене відео у справі Семена Кривоноса більше нагадує низькопробне кіно, а події стосуються 2008 року, де строки давності та притягнення до відповідальності вже минули. Це знову ж таки вказує на спробу Кравченка захистити себе перед можливими питаннями від антикорупційних органів. Крім того, такий конфлікт завдає удару по міжнародній репутації держави, особливо з огляду на те, що Кравченко робив свої заяви, перебуваючи у закордонному відрядженні. Говорячи про юридичні перспективи внесення даних до ЄРДР, Миткалик акцентував, що реєстрація фактів і безпосереднє повідомлення про підозру є різними процесуальними етапами. Рішення щодо цього прийматиме наступний керівник Офісу генерального прокурора або виконувач обов’язків. Експерт нагадав, що для керівників антикорупційних відомств передбачено особливий порядок проваджень, а підозру їм може оголосити виключно генеральний прокурор або особа, що виконує його обов’язки. Коментуючи твердження Кравченка про нібито підготовлені підозри керівникам НАБУ та САП, яким перешкоджав президент Володимир Зеленський, Миткалик назвав це частиною інформаційної кампанії для відвернення уваги від власних можливих труднощів у справі “Карфаген”. Нагадаємо, зранку 14 вересня Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу через можливе підроблення документів задля незаконного отримання великої вигоди та фіктивне усиновлення. Згодом президент Володимир Зеленський виступив із заявою про необхідність звільнення генерального прокурора. Пізніше Кравченко підтвердив своє перебування у закордонному відрядженні в Литві, а за інформацією медіа, туди ж поїхала його дружина Олександра Кравченко. Голосування у Верховній Раді щодо відставки генпрокурора Руслана Кравченка призначене на 15 вересня. Слід зазначити, що розслідування проти директора НАБУ Семена Кривоноса готувала Служба безпеки України.
Категорії: Аграрна політика
