В українській державі почав діяти законодавчий акт № 3339-IX, який стосується державного регулювання генно-інженерних процесів і контролю за виведенням на ринок організмів та продукції з генетичними модифікаціями, з урахуванням коригувань законами № 4619-IX та № 4718-IX. Цей нормативно-правовий документ визначає системні організаційні й правові засади задля гарантування біологічної, продовольчої, екологічної та генетичної безпеки країни, вводячи новітні європейські стандарти для наукової галузі та агросектору.
Акт чітко розподіляє повноваження між контролюючими установами, міністерствами та Кабінетом Міністрів. Зокрема, при уряді створюється постійна Державна комісія, яка оцінює ризики ГМО та проводить фахову експертизу під час держреєстрації й досліджень у відкритих середовищах. Головною науковою структурою визначено Науково-методологічний центр з випробувань ГМО. На нього покладено завдання розробки й валідації лабораторних методик, арбітражні перевірки, збереження референсних зразків та проведення міжлабораторних порівнянь.
Документ визначає конкретні правила для генно-інженерної праці. Працюючи в замкнених системах, підприємства та організації самостійно класифікують рівень ризику — від першого незначного до четвертого підвищеного. Основою для цього слугують висновки внутрішніх комісій з генетичної та біологічної безпеки, після чого застосовуються належні захисні заходи. Випробування та наукові розвідки у відкритих середовищах потребують обов’язкового проходження державних експертиз та отримання спеціальних дозволів.
Задля забезпечення прозорості ринку й простежуваності обігу закон запроваджує низку єдиних державних електронних реєстрів:
– Державний реєстр ГМО;
– Державний реєстр дозволів на проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі;
– Державний реєстр суб’єктів генетично-інженерної діяльності;
– Перелік осіб, які здійснюють виробництво та вирощування генетично модифікованих організмів;
– Перелік акредитованих лабораторій, що проводять випробування ГМО.
Крім того, законодавство встановлює вимоги щодо післяреєстраційного моніторингу задля відстеження можливого впливу на навколишнє середовище і людське здоров’я, а також наділяє державні органи повноваженнями для ефективного контролю за дотриманням технічних та ринкових стандартів.
За порушення правил поводження з ГМО та невиконання законодавчих норм передбачено суворі фінансові санкції:
– Для юридичних осіб штрафи за порушення норм розміщення на ринку становлять 15–20 мінімальних заробітних плат;
– Для фізичних осіб-підприємців встановлено штраф у розмірі 5–10 мінімальних заробітних плат;
– Продаж або введення в обіг незареєстрованих товарів тягне за собою штраф у розмірі 100% від ціни реалізованої партії, але не менше ніж 100 тис. грн.
Крім того, органи контролю мають право анулювати дозвіл на відповідну діяльність, а також знищувати або вилучати таку продукцію. У випадках завдання шкоди здоров’ю, життю людей чи довкіллю порушники нестимуть дисциплінарну, кримінальну або цивільну відповідальність згідно з чинними законами.
Раніше також повідомлялося, що на підтримку енергетики в державному бюджеті на 2027 рік закладено близько 100 млрд грн.
