Естонський уряд готовий негайно перекрити кордон із Російською Федерацією у разі погіршення безпекової обстановки, зокрема якщо там оголосять загальну мобілізацію. Про це повідомив прем’єр-міністр Крістен Міхал на урядовій пресконференції разом із очільником МЗС Маргусом Тсахкною, посилаючись на інформацію ERR. Голова уряду зазначив, що ситуація в сусідній країні перебуває під постійним наглядом. З огляду на те, що щомісячні втрати російської армії становлять 30–40 тисяч загиблих і поранених, агресор буде змушений шукати нові способи продовження бойових дій. На думку Міхала, державні структури Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу мають завчасно до цього підготуватися. Прем’єр нагадав, що прикордонні пункти можна зачинити дуже швидко, спираючись на оцінку загроз, як це вже робилося раніше під час заворушень на кордоні. Міністр внутрішніх справ та Департамент поліції і прикордонної охорони мають для цього всі можливості, а під час ухвалення рішень обов’язково враховується принцип взаємності.
Міністр закордонних справ Маргус Тсахкна підтвердив, що урядовий комітет із питань безпеки систематично аналізує різні сценарії поведінки Росії, яка лишається головною загрозою. Нагадаємо, що в Естонії вже зменшили час роботи пунктів пропуску та встановили повний митний контроль, хоча раніше пропозиції щодо повного закриття кордону не набирали достатньої підтримки всередині держави.
Водночас український президент Володимир Зеленський заявляв, що російський диктатор Володимир Путін готує чергову хвилю мобілізації, намагаючись розширити масшаби агресії проти України до настання осені, а також готує нові удари по українських містах. Глава держави окреслив два сценарії на зимовий період: пріоритетні переговори про завершення війни або продовження боїв із додатковою мобілізацією ресурсів. Пізніше він уточнив, що розвідка передала дані про плани російського керівництва провести приховану мобілізацію ще 300–500 тисяч осіб після вересневих виборів, оскільки очільник Кремля не збирається зупинятися.
Російська служба BBC інформувала, що в РФ офіційно заперечують такі плани, наполягаючи, що армію комплектують контрактники. Проте західні аналітики вказують на проблеми з набором та дефіцит боєздатної піхоти. За інформацією ISW, кремлівські чиновники обговорюють осінню мобілізацію, і хоча остаточного вердикту Путін ще не ухвалив, умови для цього активно створюються. Крім того, Центр протидії дезінформації зазначав, що російська православна церква почала формувати ідеологічний фундамент для посилення цих процесів.
Постійний представник Росії при ООН Василь Небензя коментував чутки про масову мобілізацію, запевнивши, що наразі таких планів немає, але запропонував почекати закінчення виборів. Водночас керівник ЦПД при РНБО Андрій Коваленко підкреслив, що прихована мобілізація в РФ вже наростає, і її масштаби можуть вплинути на рішення Путіна на початку жовтня. Наприкінці серпня постійний представник України при ООН Андрій Мельник під час виступу в Раді Безпеки закликав росіян виїжджати з країни через загрозу примусової мобілізації після виборів до Держдуми.
7 вересня начальник ГУР МО України Олег Іващенко заявив, що Росія готується мобілізувати додатково близько 600 тисяч осіб протягом 2026–2027 років, закликаючи приблизно по 300 тисяч військовозобов’язаних щороку. На тлі підготовки до парламентських виборів у Росії посилюється тривожність суспільства через війну, наближаючи усвідомлення небезпеки через регулярні атаки далекобійних дронів усередині країни.
