Руйнування фармацевтичних складів впливає на наявність препаратів в Україні. Вересень та жовтень стануть визначальними місяцями, які покажуть, чи стануть ці втрати системними та як вони вплинуть на собівартість продукції.
Катерина Загорій, членкиня Стратегічної ради компанії «Дарниця» та співзасновниця Zagoriy Foundation, зазначає, що знищення окремих складів не обов’язково призводить до загальнонаціонального дефіциту. Для об’єктивної оцінки важливо враховувати обсяги втрат, залишки на інших базах та графіки нових поставок.
Відновлення запасів — це тривалий процес, що включає виробництво, контроль якості та логістику до аптек. Повітряні тривоги та повторні атаки суттєво ускладнюють цю роботу. Особливої уваги потребують препарати, які важко замінити: засоби з обмеженою кількістю постачальників, відсутністю аналогів або специфічними вимогами до зберігання. Саме тут локальні перебої можуть відчуватися найгостріше.
Катерина Загорій радить громадянам формувати домашні аптечки, особливо тим, хто потребує постійного прийому ліків, перерва в яких є небезпечною для здоров’я. Бізнес бере на себе первинні витрати, проте повторювані ризики змушують компанії збільшувати страхові запаси та ускладнювати логістику. Це створює тиск на собівартість, хоча фінальна ціна в аптеках залежить і від їхньої власної політики.
Раніше Зоряна Скалецька, міністерка охорони здоров’я України у 2019–2020 роках, зазначала, що попри удари по інфраструктурі, загального дефіциту ліків в Україні немає. Проте можливі тимчасові перебої з окремими рідкісними або дороговартісними препаратами, що залежать від імпорту.