Українські металургійні компанії наразі борються з тиском турецьких товарів та бар’єрами в Євросоюзі. Операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко під час інтерв’ю для Forbes Ukraine розповів, що фірми з Туреччини застосовують недорогі російські напівфабрикати. Це дозволяє їм вигравати цінову конкуренцію в українських заводів.

За словами топменеджера, наслідки вже помітні всередині країни через зростання постачань турецьких труб. Мироненко наголошує, що значна частина цих виробів створюється з російського металу. Турецькі підприємства купують дешеві сляби для подальшого виготовлення прокату.

Менеджер зазначив, що через використання російської сировини турецькі постачальники демпінгують на багатьох ринках, зокрема українському. Це створює загрозу для українського виробництва труб, арматури та рулонного прокату.

Водночас державні механізми торговельного захисту в Україні працюють занадто повільно. На відміну від Сполучених Штатів чи ЄС, де захисні заходи запроваджуються оперативно, українські процедури тривають роками. У результаті демпінговий імпорт встигає витіснити вітчизняну продукцію з внутрішнього ринку.

Мироненко зауважив, що внутрішній попит могли б забезпечити українські підприємства. Зокрема, «Інтерпайп» здатний випускати більше труб, а «Запоріжсталь» — забезпечувати необхідним прокатом.

Окрім цього, постачальники з України стикаються з квотами та правилами CBAM у ЄС, тоді як європейський ринок продовжує приймати сировину з Росії. Мироненко назвав це політикою подвійних стандартів.

Логістичні труднощі, спричинені блокуванням морських портів, змушують українських виробників залежати від ринку Європи, оскільки інші напрямки є надто дорогими. Додатковими викликами для «Метінвесту» у 2026 році стали портова блокада, квоти та CBAM, про що повідомляв Forbes Ukraine.

Раніше Федерація металургів України вимагала прискорити антидемпінгові розслідування стосовно турецького металу. Галузеві представники попереджають, що дешевий імпорт загрожує робочим місцям, податкам та обсягам виробництва.

Зараз українська металургія перебуває в критичному стані через російські обстріли, портіву блокаду, дорожнечу транспортування та електрики, а також європейські обмеження. У компаній майже не залишилося фінансової стійкості з перших років війни.