Спеціальний представник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв намагався зацікавити адміністрацію президента США Дональда Трампа масштабними економічними проєктами з Росією. У Кремлі розраховували, що обіцянки значних прибутків для американського бізнесу допоможуть домогтися послаблення санкцій та відновлення відносин із Вашингтоном. Про це повідомляє французьке видання Le Monde.
Дмитрієв, який очолює Російський фонд прямих інвестицій, виступив одним із ключових посередників у контактах між Кремлем і Білим домом. Він переконував американську сторону в тому, що після завершення війни проти України Росія здатна відкрити для компаній зі США широкі можливості для співпраці та інвестування.
Економічне зближення зі Сполученими Штатами розглядалося Москвою як шлях до перегляду санкційних обмежень. Дмитрієв активно просував відповідні пропозиції під час зустрічей із представниками адміністрації Трампа, прагнучи повернутися до повноцінної економічної взаємодії.
До потенційних напрямів співпраці належали енергетика, цивільна авіація, рідкісноземельні метали, штучний інтелект і технологічний сектор. Крім того, обговорювалися можливі інвестиції осіб, наближених до Трампа, у російську нафтову компанію «Лукойл».
У лютому 2026 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що загальна вартість російських економічних пропозицій оцінюється в 12 трильйонів доларів, назвавши цей комплекс ініціатив «пакетом Дмитрієва».
Москва сподівалася, що перспектива масштабних комерційних проєктів посилить зацікавленість Вашингтона у відновленні економічних зв’язків. Кремль намагався напряму пов’язати економічну співпрацю зі скасуванням санкцій.
Як зазначає Le Monde, нормалізація відносин зі США була пріоритетним завданням російського керівництва. Дмитрієв пропонував модель, за якої американський бізнес отримав би доступ до російських ресурсів і спільних проєктів у обмін на послаблення економічних обмежень із боку Москви.
Ці ініціативи обговорювалися паралельно з переговорним процесом щодо припинення війни Росії проти України. Водночас економічна складова відігравала важливу роль у стратегії Кремля, використовуючи перспективу вигідних угод як аргумент для отримання поступок від Вашингтона.
Раніше також зазначалося, що 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере провели телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
