Близько 120 тисяч колишніх військовослужбовців, правоохоронців та представників інших силових відомств, які вийшли на пенсію за вислугою років до досягнення загального пенсійного віку, можуть стати мобілізаційним резервом України. Про це в етері телеканалу «Апостроф» повідомила керівниця соціальних проєктів PH Capital, міністерка соціальної політики України у 2022–2025 роках Оксана Жолнович.
Загалом в Україні налічується приблизно 600 тисяч пенсіонерів, які отримують виплати згідно зі спеціальним законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Серед них виокремили близько 120 тисяч осіб, які ще не досягли загального пенсійного віку. Відповідні дані передано до профільних установ задля опрацювання можливості залучення цих громадян до військової служби.
За словами Жолнович, до цієї категорії належать кадрові військові з вислугою років, колишні працівники міліції та поліції, ДСНС, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, податкової міліції, НАБУ та Державної кримінально-виконавчої служби України. Вони виходили на пенсію за вислугою років переважно у віці від 45 до 60 років.
Водночас соціальні відомства не володіють повною інформацією про військові звання та фахову спеціалізацію зазначених громадян. Однією з перешкод для їх залучення є те, що значна частина колишніх силовиків має високі звання, тоді як Збройним силам насамперед необхідні спеціалісти для виконання завдань на нижчих посадах.
«Хоча чому не можна змінити їхнє законодавство військове для того, щоби за потреби людей з високим званням переміщати на нижчі посади для виконання всіх функцій? Бо в них, очевидно, найбільше досвіду. Можливо, суспільний розголос змусить військове керівництво і в цьому напрямку подивитися і змінити ті накази, які дозволяють людину з таким званням, скажемо, мобілізувати тільки на високу керівну посаду за відповідними організаційними функціями. І розширять застосування таких людей», — зазначила вона.
Оксана Жолнович наголосила, що придатність пенсіонерів до служби слід визначати в індивідуальному порядку, спираючись на висновки військово-лікарських комісій. На її думку, перегляду потребує і сама модель спеціального пенсійного забезпечення, адже вона поширюється на осіб, які виконували різні за рівнем небезпеки та характером завдання.
Більшість таких пенсіонерів звільняються у вищих генеральських або майорських званнях. Оскільки в армії надлишок керівних посад, військовим потрібен інший тип кадрів — фахівці нижчих звань для забезпечення оперативних завдань ближче до лінії фронту.
В умовах дефіциту кадрів у різних секторах та потреби армії у фахівцях утримання великої кількості працездатних громадян поза державною службою є проблемою. При цьому кількість одержувачів виплат за загальною системою щороку зменшується приблизно на 500 тисяч, тоді як число спеціальних пенсіонерів зростає.
Як один із можливих шляхів розв’язання проблеми ексміністерка запропонувала встановити єдиний вік виходу на спеціальну пенсію на рівні 55 років, враховуючи при цьому пільги інших категорій громадян, зокрема учасників бойових дій.
«Це не означає, що ми маємо позбутися тої спеціальної пенсії, але точно це не можуть бути молоді чоловіки 45 років. Якщо у нас учасники бойових дій мають право на вихід на пенсію в 55 років, то я вважаю, що ніхто не може бути більш пільговим за них. Тобто от 55 років — це би міг бути той вік, який би був загальним для всіх спецпенсіонерів», — пояснила вона.
Зміни до пенсійного законодавства буде складно ухвалити через парламент, однак профільна робота в Міністерстві соціальної політики триває. Зокрема, обговорюється запровадження окремих накопичувальних рахунків для осіб із правом на професійну пенсію, що дозволить фіксувати внесок кожного працівника та відокремити ці виплати від загальної солідарної системи.
Для чинних отримувачів спеціальних пенсій корективи можуть бути обмеженими, тому держава має шукати механізми їх залучення до актуальних державних завдань, зокрема військової служби.
«Якщо вони розширять можливості мобілізувати цих людей на ті посади, які справді зараз, ну, вакантні, незалежно від тих звань, які є у цих людей, то питання вирішиться і, ну, це буде дійсно мобілізаційний резерв, який точно може бути використаний, бо все ж таки в цих людей є якась певна підготовка, знання, принаймні розуміння внутрішньої дисципліни набагато більше, аніж у цивільних», — підсумувала Жолнович.
Видання «Апостроф» також нагадувало, що зниження мобілізаційного віку нижче 25 років чи запровадження обов’язкової мобілізації жінок в Україні наразі не планується, проте в майбутньому можливий розгляд зниження верхньої вікової межі призову з 60 до 55 або 50 років.
