Проведення псевдовиборів до Держдуми з охопленням захоплених регіонів України відбувається вперше від початку повномасштабного вторгнення. Метою Кремля є інтеграція цих територій до російського політичного простору та демонстрація їхньої приналежності до РФ для внутрішньої аудиторії. Про це розповів голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак у межах програми «Критичне мислення» на Апостроф TV, уточнивши, що на тимчасово окупованих землях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя й Херсонщини створили 11 одномандатних округів. За словами Шлінчака, для Путіна це вкрай важливо, аби узаконити окупацію в очах росіян, вбудовуючи регіони в політичну систему Росії. Аналізуючи списки кандидатів від «Єдиної Росії», експерт зауважив присутність не лише представників окупаційних адміністрацій, а й федеральних посадовців та політиків. Зокрема, йдеться про адмірала Володимира Касатонова, депутата Держдуми В’ячеслава Ніконова та колишню російську омбудсменку Тетяну Москалькову. У Центрі протидії дезінформації України пояснюють таку кадрову стратегію прагненням Москви встановити прямий контроль через брак довіри до місцевих колаборантів. Російська пропаганда намагається подати залучення московських функціонерів як знак особливої уваги та успішної інтеграції, хоча насправді йдеться про ручне управління, тотальну недовіру до місцевих гауляйтерів і посилення кремлівського контролю. Додатковою рисою кампанії стало масове використання дострокового домашнього та виїзного голосування на окупованих українських територіях, а також у прикордонних російських областях. Окрім цього, частину відомостей про виборчі комісії вирішили засекретити. Через це в окремих регіонах процес голосування розтягнувся надовго: шість днів у Курській області, тиждень на частини Краснодарського краю та вісім днів у деяких районах Бєлгородської області. Видання «Новая газета Европа» зазначає, що подібна організація ускладнює незалежний нагляд за бюлетенями та відкриває простір для маніпуляцій. Електоральний аналітик з Росії Роман Удод окремо наголосив на прикордонних зонах, де невдоволення населення може переважати, а дострокове волевиявлення дає комісіям інструменти для корекції цифр. Ще одним механізмом впливу стало дистанційне електронне голосування. На думку аналітикині Ксенії Смолякової, російські системи дистанційного електронного голосування не здатні надати комісіям інструменти для самостійної перевірки кінцевих результатів, адже жодних реальних гарантій від підмін чи маніпуляцій у них немає. Водночас у соціальних мережах з’являються свідчення мешканців окупованих територій про випадки, коли їхні голоси нібито вже були віддані без їхнього відома. Шлінчак підсумовує, що Москва об’єднала на цих виборах залучення окупованих земель, багатоденний формат, специфічні процедури, дистанційне електронне голосування та мінімальний незалежний контроль. У результаті виходить не волевиявлення, а черговий референдум на підтримку війни та спроба довести, що загарбані українські території вже функціонують за законами російської політики. Своєю чергою, висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас виступила з ініціативою запровадження санкцій проти організаторів цих псевдовиборів на окупованих українських територіях.