Заяви очільника МЗС Росії Сергія Лаврова щодо України як «буферної зони» свідчать про те, що Москва не обмежується претензіями лише на Донбас, а продовжує висувати максималістські вимоги. На думку кандидата політичних наук та виконавчого директора Інституту світової політики Євгена Магди, такі меседжі є спробою Кремля сформувати вигідний для себе порядок денний на випадок майбутніх переговорів.
В етері телеканалу «Апостроф» експерт пояснив, що ці слова поєднують кілька сталих наративів Кремля. По-перше, Росія продовжує просувати тезу про Україну як «невдалу державу» (fail state). По-друге, це спроба забезпечити домінуючу позицію Москви у разі потенційного діалогу. Крім того, під «буферною зоною» росіяни можуть мати на увазі територію, яка за певною домовленістю перебуватиме під їхнім контролем. Це також узгоджується з російською пропагандистською тезою про те, що РФ нібито воює в Україні проти НАТО.
Магда припускає, що на риторику Лаврова впливає його внутрішньополітична роль: він очолює список партії «Єдина Росія» на виборах до Держдуми та може готуватися до зміни посади. Експерт вважає, що після виборів подібні меседжі стануть ще активнішими. Наразі Москва не демонструє готовності до переговорів, проте ймовірність діалогу зростатиме в міру ослаблення Росії. Ключовим завданням Сил оборони України є створення умов, за яких Кремль буде змушений сам ініціювати переговори.
Також ці заяви можуть бути адресовані президенту США Дональду Трампу, хоча Кремль паралельно намагається створити для власного населення ілюзію демократичних процесів. Раніше у Кремлі висловлювали занепокоєння через участь радників із нацбезпеки Франції, Великої Британії та Німеччини у переговорах щодо війни. Водночас заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував ударами по Києву та об’єктах НАТО, а Сергій Лавров висував погрози Німеччині через звинувачення в диверсіях.
