Високопоставлені посадовці європейських країн усе частіше застерігають про ризик російських атак із застосуванням дронів або ракет по території членів НАТО. У відповідь європейські держави нарощують підготовку до ймовірних надзвичайних ситуацій, а союзники по Альянсу обговорюють заходи протидії гібридній активності Москви, повідомляє Politico.
У межах підготовки Німеччина опрацьовує готовність лікарень до масштабного конфлікту, а Lithuania переглянула власні плани евакуації. Водночас сили НАТО проводять військові навчання в Балтійському регіоні, а білоруські війська організували масштабні маневри поблизу литовського кордону.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попереджав, що Москва здатна спрямувати дрони чи ракети по території держав НАТО, які надають підтримку Україні, вже впродовж найближчих кількох місяців. Ці заяви лунають на тлі серії порушень повітряного простору й інших інцидентів, що розглядаються як елементи гібридного тиску. Попри визнання диверсій і провокацій інструментами впливу, реакція союзників залишається обережною, щоб уникнути ескалації.
Президент Франції Еммануель Макрон зібрав лідерів політичних сил і кандидатів на президентських виборах 2027 року на термінову зустріч. Під час переговорів обговорювали ситуацію навколо України, Іран та енергетичну кризу. Макрон назвав оцінки Туска обґрунтованими й добре документованими, а також оголосив про новий план захисту критичної інфраструктури, додавши, що гібридна загроза з боку РФ для Європи та Франції останніми тижнями зросла.
Заклики серйозно поставитися до попереджень висловив і прем’єр-міністр Нідерландів Роб Йеттен. Президент Фінляндії Олександр Стубб наголосив на необхідності бути готовими до можливих диверсій та появи російських безпілотників.
Зі свого боку Москва зберігає жорстку риторику. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що у разі спроби союзників Альянсу атакувати РФ, на Європу чекатиме «дуже коротка» війна.
Високопоставлений європейський оборонний чиновник зазначив, що Росія активізувала свої дії, тому Європа має залишатися пильною. Окрім цього, у регіоні тривають військові маневри: німецькі та шведські сили провели спільні навчання поблизу стратегічного шведського острова Готланд, а раніше навчання НАТО відбулися поблизу російського Калінінграда.
Серед останніх інцидентів у регіоні — збиття винищувачами НАТО російського безпілотника над Литвою, запуск сигнальних ракет російським кораблем у бік данського військового вертольота, а також німецьке розслідування ймовірної спроби атаки дронами біля аеропорту Лейпцига.
У серпні американська розвідка попереджала про можливі плани Москви щодо обмеженого нападу на одну з країн НАТО у найближчі роки. Після цього директор ЦРУ Джон Реткліфф особисто застеріг російських посадовців у Москві від ескалації щодо країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс зазначив, що Вільнюс володіє тими ж розвідувальними даними про ймовірну «операцію під чужим прапором», що й Туск, уточнивши, що ця інформація походить ще з липня. За його словами, публічні заяви спрямовані на попередження Росії та демонстрацію того, що гібридні дії не залишаться без відповіді.
Представник НАТО наголосив, що Альянс наразі не бачить безпосередньої загрози нападу або нових даних про неминучу атаку, але закликав зберігати належний рівень готовності. Повідомлення Reuters за кінець серпня також підтверджували відсутність оцінок щодо неминучості нападу.
Колишній посадовець НАТО та радник консалтингової компанії D Group Ед Арнольд вважає, що такі публічні заяви мають превентивний характер для підвищення обізнаності суспільства. Вйськовий посадовець НАТО також припустив, що Росія може посилювати гібридну активність через труднощі у війні проти України, додавши, що союзники готові реагувати.
Окрім цього, президент США Дональд Трамп 18 вересня підписав закон H.R. 5334 — «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року», який розширює санкції, мита й обмеження щодо РФ, а також продовжує дію санкцій проти Ірану.
