У контексті тривалої війни з Росією Україна переглядає свої підходи до мобілізації. Незважаючи на швидкий розвиток технологій, людський ресурс залишається ключовим фактором, що визначає здатність утримувати фронт, проводити ротації та підтримувати боєздатність армії, як зазначає Forbes. За останні роки ситуація з мобілізацією зазнала значних змін. Якщо на початку повномасштабного вторгнення українці активно йшли до війська, щоб захистити свою країну, то тепер виникають нові чинники, які впливають на цей процес. Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан підкреслює, що громадяни все більше звертають увагу на компетентність командирів, збереження особового складу, відповідність ролей професійним навичкам та соціальні гарантії для військових і їхніх родин. На його думку, мобілізація сьогодні визначається не лише патріотизмом, а й довірою до керівництва та відчуттям справедливості служби. Колишній начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич додає, що проблема України полягає не лише в кількості мобілізованих, але й у способах їх використання. “Довіра руйнується, коли військових сприймають як інструмент швидкого реагування на фронті, а не як стратегічний ресурс”, — зазначив він. Військові також вказують на психологічні бар’єри: командир підрозділу повітряної розвідки 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Василь Шишола зазначив, що страх перед системою призову для деяких українців іноді перевищує страх перед наступом противника. Цей феномен відображає загальне напруження в мобілізаційній системі та послаблення суспільного договору щодо служби після багатьох років бойових дій. Ситуацію ускладнюють також російські інформаційні операції. Ворожа дезінформація, спрямована на підрив довіри до ТЦК та деморалізацію населення, значно ускладнює процес мобілізації. За оцінками експертів, лише за кілька тижнів було зафіксовано понад 160 тисяч згадок про мобілізацію, більшість з яких мали негативний контекст, що підсилює недовіру та обурення в інтернеті. Нестача людського ресурсу відчувається на фронті. Колишній офіцер 47-ї механізованої бригади Микола Мельник зазначає, що в деяких районах українські позиції утримуються лише невеликою кількістю військових, а прогалини між ними значні. За словами Кузана, проблема полягає не лише в залученні нового особового складу, але й у відновленні бойового ресурсу тих, хто вже багато років воює. Для вирішення цих викликів Україна використовує комплексний підхід: традиційну мобілізацію, добровільний набір у підрозділи та переведення між частинами. Добровільний набір дозволяє людям обирати підрозділи та ролі, що відповідають їхнім професійним навичкам та інтересам, що підвищує мотивацію та ефективність. Кузан підкреслює, що найуспішніші підрозділи — це ті, де існує довіра до командирів, надійна підтримка та можливість служити на посаді, де солдати можуть бути максимально ефективними. Крім того, запроваджено нові контракти з варіантами відкладеної мобілізації та ротацій, а також програми для залучення до спеціалізованих сфер. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес додає, що виклик України полягає не лише в наборі більшої кількості людей, а й у перетворенні армії на надійну та стійку інституцію. Це включає покращення набору, навчання, оснащення, управління та координацію між підрозділами. Аналітик Орест Зох підкреслює, що в умовах тривалої війни одного разу проведеного навчання недостатньо: підрозділи повинні постійно адаптуватися до змін тактики та технологій. Безпілотники, укріплення та тактична адаптація зменшують перевагу противника в людських ресурсах, проте потреба в людях залишається критично важливою. У тривалій війні успіх залежатиме від здатності ефективно навчати, розміщувати та утримувати особовий склад. Врешті-решт, врегулювання мобілізації для України може бути настільки ж важливим, як і будь-яка нова зброя, наголошують експерти. Раніше заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент Дмитро Медведєв заявив, що в РФ немає необхідності оголошувати нову хвилю мобілізації, оскільки для виконання бойових завдань достатньо контрактників, які вступили до лав армії Росії.
Категорії: Аналіз
