В Збройних Силах існує дві основні проблеми з відзнаками, про які рідко говорять. Перша проблема полягає в різноманітті значків. Сьогодні кожен батальйон, бригада, корпус і регіональне управління мають свої власні відзнаки. За останні чотири роки деякі роди військ змінювали свої нагороди тричі, з приходом нових командувачів. Іноді бригади створюють кілька відзнак одночасно, нагороджуючи ними своїх військовослужбовців. Деколи командири купують відзнаки у волонтерів, які їх продають, і потім видають їх під своїм підписом. Ця ситуація виникає через те, що штаби не хочуть оформлювати офіційні подання на державні нагороди, оскільки це вимагає збору даних, подачі нагороди на розгляд і відстеження її долі. Набагато простіше заснувати власний «Хрест патріота» або «За вірну службу» трьох ступенів, щоб потім роздавати їх на власний розсуд. Ці значки цінуються лише тими, хто їх видає, і не мають ані ваги, ані статусу. Вони не прикріплюються на кітель і не використовуються для парадних фото. Цей металобрухт займає місце державних нагород, на які колись не було оформлено документи. Кожен командир прагне мати свою нагородну систему: деякі через повільність офіційної системи, більшість — щоб задовольнити власне его. В результаті бійці отримують бутафорію, яку не можна показати, бо це викличе сміх. Друга проблема — це заплутаність офіційної нагородної системи. Відзнаки можуть надаватися головнокомандувачем, міністром оборони або президентом. Проте немає жодних документів, які б чітко визначали, за що саме слід давати ту чи іншу нагороду. Ніхто не знає, який вчинок заслуговує на «Лицарський хрест», а який — на «Залізний». Наприклад, «Хрест доблесті», «Хрест пошани», «Золотий тризуб», «Захиснику України», «За військову доблесть» — усі ці нагороди вручаються за «корисну службову діяльність». Міністр має ще хрести для кожного роду військ, які також поділяються на три ступені. Якщо зібрати всі ці нагороди разом, вийде досить вражаючий мундир, схожий на північнокорейського генерала. Наявність кожної відзнаки не пояснює, за що саме її отримали. Підстави для нагородження прописані неясно, а критерії для нагородження не визначені. Усе вручається «на око». Кількість нагород знецінює їх якість. Відзнаки не розкривають нічого про свого власника, а невизначеність підстав для нагородження ставить під сумнів внесок тих, хто їх отримує. Звісно, можна стверджувати, що зараз війна і це не на часі. Але насправді ситуація є зовсім протилежною.
Категорії: Аналіз
