Хоча основною загрозою війни в Ірані більшість фахівців вважає можливе припинення експорту нафти та газу з Перської затоки, існує ще одна, менш очевидна, але не менш серйозна проблема — дефіцит сірки, який може суттєво вплинути на Україну. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналітику Інституту сучасної війни (Modern War Institute). За їхніми даними, близько 41% світового експорту сірки проходить через Ормузьку протоку. На фоні атак на Іран ціни на сірку вже зросли на 30–50%. Сірка є критично важливим ресурсом для оборонної промисловості, оскільки вона необхідна для виробництва мікроелектроніки та літій-іонних батарей, які широко використовуються, зокрема, в безпілотниках. Сірчана кислота, що виготовляється з сірки, використовується в процесах очищення мідної руди та отримання міді за технологією SX/EW (рідинна екстракція з подальшим електролізом). Ця технологія також застосовується для обробки нікелю, цинку та кобальту — металів, які є ключовими компонентами акумуляторів. Крім того, сірчана кислота є важливим елементом у виробництві друкованих плат, зокрема під час їхнього травлення. Експерти зазначають, що сучасна мікроелектроніка охоплює не лише цивільні технології, а й складні зразки озброєння. Проблема дефіциту сірки особливо актуальна у виробництві дронів, оскільки масштабування їхнього випуску безпосередньо залежить від доступності компонентів та їхньої вартості. У разі подорожчання або нестачі ключових матеріалів забезпечити масове виробництво стає значно складніше. Додаткову складність створює те, що сірка рідко виробляється як основний продукт; зазвичай вона є побічним продуктом переробки природного газу, нафти або виплавки сульфідних руд, зокрема міді та цинку. Тому швидко збільшити її виробництво окремо практично неможливо. Як наслідок, навіть за наявності фінансування оборонні підприємства можуть зіткнутися з обмеженнями у виробництві через дефіцит базових хімічних компонентів. Це означає, що ефективність оборонно-промислового комплексу залежить від факторів, які виходять за межі прямого контролю, а бойові можливості армій — від доступності критично важливих ресурсів.
Категорії: Аналіз
