Під час презентації результатів соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність» директор Інституту Фронтира Євген Глібовицький зазначив, що майдан, який відбувся в липні минулого року, не був спричинений НАБУ та САП, а був викликаний потребою людей продемонструвати владі свої межі. Лише 20% учасників мітингів висловилися на підтримку антикорупційних органів. Глібовицький підкреслив, що антикорупційні органи нині функціонують у політичній площині, а не в правовій. Соціологи вказали, що основною причиною протесту стало звернення відомих блогерів у соціальних мережах, які закликали захищати демократію. Серед них були Найєм, Лачен, Притула, Стерненко та інші. Тимофій Брік, очільник Київської школи економіки, зазначив, що лише 20% протестувальників прагнули захистити антикорупційні органи, а решта виступали за підтримку демократії, європейських цінностей і проти свавілля влади. Глібовицький також акцентував, що питання на мітингах не стосувалося НАБУ та САП, це було лише приводом. Він вважає, що оцінка українським суспільством внеску НАБУ в боротьбу з корупцією є перебільшенням. За його словами, НАБУ діє в політичній площині, що свідчить про більш глибокі проблеми. “Якщо інформація потрапляє до медіа, а не до суду, це свідчить про політичну діяльність інституції. Якщо антикорупція не відповідає на питання про безпеку, нам потрібна нова антикорупція”, – сказав Глібовицький. Експрокурор САП Станіслав Броневицький прокоментував позицію соціологів, зазначивши, що багато людей хочуть, аби антикорупційні інституції працювали, але існуючі практики становлять загрозу для суспільства. Він підкреслив, що це не просто ризик, а пряма загроза, яку потрібно усунути. Броневицький вказав на те, що НАБУ стало політичним гравцем, і це викликає закритість та ілюзію відсутності проблем. Він також звернув увагу на зловживання та недоброчесність в НАБУ та САП, численні процесуальні порушення, “зливи” інформації, покривання “своїх” та провали конкурсних процедур. Броневицький вважає, що це відбувається через втягування антикорупційних структур у політичну діяльність. Нагадаємо, на фоні скандалу з фіктивним усиновленням дитини, в якому звинувачують директора НАБУ Семена Кривоноса, віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив про доцільність щорічного аудиту НАБУ, в той час як антикорупційні активісти вважають це тиском.
Категорії: Антикорупція