Сучасні зміни цін на паливо не є наслідком спекуляцій. Зростання вартості пального викликане підвищенням цін на кордоні та закупівлею за високими березневими ставками. На ринку триває тривалий процес формування цін, пов’язаний із контрактами, логістикою та постачанням, тому зниження вартості нафти не відразу відображається на автозаправних станціях. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” розповів паливний експерт, генеральний директор і засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він зазначив, що паливні мережі наразі працюють на межі рентабельності, оскільки закупівельні ціни на кордоні зростали швидше, ніж роздрібні. “Спекуляцій не було. Ринок зростав, а пальне на кордоні підвищувалося такими темпами, що мережі АЗС не встигали підвищувати ціни і досі працюють у збиток, адже закупка пального у березні відбувалася за дуже високими цінами,” — пояснив Льоушкін. Він підкреслив, що зниження цін на нафту не призводить до миттєвого падіння вартості пального на заправках, оскільки це пов’язано з контрактуванням та логістикою. “Це не відбувається миттєво після падіння цін на нафту. Це тривалий процес, що включає контрактування, постачання та логістику. Якщо ми розуміємо, що нафта впала в ціні вчора, то запитувати, коли знизиться пальне, не має сенсу. Це не відбудеться одразу, адже трейдери також бачать цю інформацію,” — зауважив експерт. Льоушкін також зазначив, що дефіцит дизельного пального спостерігається не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, і трейдери, керуючись ринковими законами, встановлюють підвищені ціни на обмежені обсяги. “Дефіцит дизельного пального існує в усьому світі, зокрема в Європі. Коли пального не вистачає, ринок реагує. Трейдери прагнуть отримати більше прибутку через дефіцит. Якщо ви не купите за цю ціну, то інший покупець це зробить. Це призводить до підвищення цін на кордоні, але це ринок,” — зазначив він. Експерт також підкреслив, що державне регулювання цін на пальне є неможливим, оскільки закупівля за нижчими цінами для бізнесу не забезпечується, що призведе до порожніх АЗС та фінансових збитків компаній. “Адміністративне регулювання призведе до порожніх АЗС. Немає можливості встановити граничну ціну. Бізнес страждає від нестачі обігових коштів, оскільки для закупівлі того ж обсягу потрібно вдвічі більше коштів. Кредитування практично відсутнє. І не забувайте про нафтобази, які горять. Бізнес не готовий до таких обмежень,” — підкреслив фахівець. Льоушкін резюмував, що найбільше від цінових коливань страждають логістичні та транспортні компанії, які опинилися між зростаючими витратами та неможливістю швидко підвищити ціни на свої послуги. “Апостроф” повідомляв, що незважаючи на зростання цін на нафтопродукти та газ через події в Ірані, в Європі немає енергетичної кризи. Національні уряди швидко реагували, і після формального перемир’я ціни почали знижуватися. Попри очікування зниження цін на нафту на тлі заяв про перемир’я між США та Іраном, реальних передумов для стабілізації ринку наразі немає. Коливання вартості бареля зумовлені передусім емоційною реакцією інвесторів, тоді як ситуація в регіоні залишається напруженою, а ризики — високими.
Категорії: Економіка
