Перед парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, Віктор Орбан активізує свою антиєвропейську та антиукраїнську риторику, намагаючись утримати владу на фоні зростання популярності опозиційної партії “Тиса”. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомив молодший аналітик Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ілля Юрчина. Експерт зазначив, що виборчі перегони в Угорщині наближаються до критичної точки. Згідно з даними видання Politico, опозиційна партія “Тиса” наразі випереджає правлячу “Фідес” приблизно на 10%, що змушує Віктора Орбана вдаватися до радикальних заяв та провокацій. “Ми перебуваємо на вирішальному етапі угорських виборів, де протягом наступного тижня може статися що завгодно… Віктор Орбан боротиметься до останнього і намагатиметься змінити ситуацію на свою користь, зокрема, через нові провокації. І його нещодавня заява у відповідь на критику Дональда Туска про те, що не слід думати про Путіна, є підсумком усієї передвиборчої кампанії партії Фідес та тих наративів, які вони намагалися просунути в угорському дискурсі. Нібито не варто думати про Путіна, адже є такі “вороги” як Київ і Брюссель, які заважають жити звичайним угорцям,” — підкреслив Юрчина. Він зазначив, що це типовий прийом пропаганди, коли замість прямої відповіді на проблему використовується принцип “а як щодо інших”. Таким чином, угорській аудиторії нав’язується думка, що основні загрози походять не від Росії, а від ЄС та України. Експерт також додав, що Орбан систематично формує образ ворога з таких політичних фігур, як Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн та Дональд Туск, і частина угорського суспільства досі підтримує ці наративи. Він також зауважив, що заяви Орбана про нібито розкол Євросоюзу через енергетичну політику є іронічними, адже саме позиція Будапешта часто стає фактором внутрішніх суперечностей у ЄС. Аналітик повідомив, що в Європейському Союзі все частіше звучать заклики до застосування радикальних юридичних заходів проти Будапешта. Зокрема, Швеція висловила готовність розглянути активацію 7-ї статті Договору про ЄС, яка передбачає позбавлення країни права голосу. Проте Ілля Юрчина вважає такі заяви наразі лише елементом політичного тиску. “Я вважаю, що такі заяви зі Швеції чи з будь-якої іншої держави-члена Європейського Союзу є нічим іншим, ніж політичною риторикою. Якщо детально розглянути всі нюанси статті сьомої Договору про Європейський Союз, це не так просто — просто стукнути по столу і сказати: ‘Угорщина більше не буде голосувати’. Це вимагає великих бюрократичних процедур і займає багато часу,” — пояснив він. Окрім бюрократичних перешкод, існує серйозний політичний ризик відсутності консенсусу серед усіх членів блоку. Малі держави, такі як Словаччина чи Австрія, можуть заблокувати цей процес, побоюючись створення прецеденту, який у майбутньому може бути використаний проти них самих. “Чи не виникне ризик того, що інші малі держави-члени Європейського Союзу, зокрема Словаччина або Австрія, підтримають Угорщину і скажуть, що не хочуть застосовувати статтю 7, оскільки боятимуться цього спіловер-ефекту, цього прецеденту, що право голосу залишиться лише у великих акторів Європейського Союзу,” — підкреслив аналітик. Експерт наголосив, що питання реального застосування таких санкцій стане зрозумілішим після виборів в Угорщині, тоді як нинішні заяви варто розглядати як елемент політичного тиску та передвиборчої боротьби. “Апостроф” повідомляв, що навіть якщо лідер опозиції Петер Мадяр переможе на виборах в Угорщині цього місяця, він зіткнеться з серйозними викликами, намагаючись ефективно керувати країною, через складне юридичне та політичне “мінне поле”. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, спираючись на “енергетичну кризу ЄС”, закликав терміново зняти санкції, накладені на російську енергетику. Міністерство закордонних справ України запустило цілодобове “радіо” у відповідь на постійні заяви угорських чиновників.