Український військовий і блогер Олександр Терен, який раніше розповідав про улюблені шорти, оприлюднив допис про облаштування місця для людей з особливими потребами на вокзалі у Ворохті. На своїй сторінці в Instagram він показав промовисте фото й звернув увагу на деталі, що його збентежили.
За словами Олександра, це місце розташоване між двома батареями та окремо від інших столиків. На його думку, таке рішення більше нагадує формальність, ніж реальну турботу. Він написав: “Стою і ловлю себе на дивному відчутті: ніби про мене подбали, але одночасно ніби поставили осторонь. Тепло! Зручно? Не факт, зате табличка на місці. І от я думаю, що це насправді – турбота чи просто правильно для галочки закритий пункт у звіті?”
Військовий зауважив, що ситуація виглядає суперечливо: ніби потреби людей намагаються врахувати, але водночас простір організований так, щоб відокремити їх від інших пасажирів. Також він додав, що у суспільстві часто говорять про паритет і рівні можливості, однак на практиці картина інша: “Я не маю чесної відповіді для себе. Мені має бути приємно чи трохи дивно, що моє місце між батареями? Може, інклюзія – це не про окремі місця взагалі? А про те, щоб не було “окремо”?”
Олександр звернувся до підписників із запитанням, як, на їхню думку, мають розміщуватися місця для людей з особливими потребами: “Чи треба робити окремі місця, якщо так, то які?” У коментарях розгорнулася жвава дискусія.
Серед реакцій були такі думки: “Інклюзія – це не про окремість, а про доступність для всіх і однакову, про те, аби зробити життя зручнішим тим, хто цього потребує”; “А як людям на кріслах колісних за таким столиком сидіти?”; “Це ще щось з минулого… Бо зробити весь простір доступним вартує більше зусиль, ніж виділити ось такий от куточок…”; “Інклюзивність має бути для всіх і всюди. Простір має бути комфортним, а не смугою з перешкодами. Кому потрібні сходинки? Люди з різними можливостями все одно люди”; “Іспанський сором від таких місць. Завжди хочеться підійти і вибачитись перед вами, хто заплатив велику ціну на цій клятій війні, і кого ми так шануємо, таким глупим столиком – місцем пошани. Пробачте нас”; “Наша країна абсолютно не готова до так званої “доступності”. Ви піднімаєте все це на щабель вище!”
Читайте також: “Театр на крові”: Андрій Хливнюк відреагував на відкриття окупантами театру в Маріуполі.
У контексті цієї історії варто зазначити, що в Україні місця для людей з особливими потребами часто залишаються проблемою: досі помітні архаїчні підходи та брак культури доступності, попри численні розмови про європейський вибір. Нерідко такі місця не відповідають нормам, встановлюються з порушенням принципів доступності або їх просто недостатньо. Раніше ми писали, що Володимир Ярославський закликав підтримувати українських виробників ліків.
