Провідні вітчизняні аналітичні центри звернулися до уряду із закликом запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів критично важливих підприємств на час доопрацювання Кабміном нових правил мобілізації. Відповідне звернення підписали 16 організацій.
На думку експертів, поточна редакція проєкту не досягає заявленої мети та породжує серйозні корупційні ризики, а також загрози для бізнесу, економічної й оборонної стійкості країни.
Основна претензія до проєкту постанови полягає в тому, що замість точкових перевірок компаній, де виявлені ознаки зловживань під час бронювання, пропонується загальне скорочення лімітів і повторна перевірка критичності майже у всіх секторах економіки. Експерти наголошують, що це завдасть удару по сумлінному бізнесу, який підтримує економіку, критичну інфраструктуру та виконує оборонні замовлення.
До завершення роботи над нормативною базою фахівці пропонують зупинити перегляд критеріїв і скасування наявних статусів, щоб запобігти правовій невизначеності та ризикам для діяльності підприємств.
Окреме застереження стосується створення нового Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних, який впливатиме на рішення щодо бронювання і статусу критично важливих підприємств. За оцінками підписантів, проєкт не містить чітких строків і критеріїв ухвалення рішень, а також не гарантує прозорості, можливості оскарження чи права підприємств бути почутими.
Хоча цей орган має формально консультативно-дорадчий характер, його повноваження фактично набувають владного впливу, що створює корупційні ризики та загрозу непрозорого перегляду статусів.
Автори звернення закликають уряд доопрацювати документ спільно з бізнесом та експертним середовищем, гарантувати чіткі процедури й зосередитися на адресному виявленні зловживань замість запровадження загальних обмежень.
Система бронювання, на переконання аналітиків, повинна балансувати мобілізаційні потреби держави, захищати від зловживань та не створювати додаткових викликів для підприємств, які працюють на обороноздатність та економічну стійкість України.
Звернення підписали: Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії, Український інститут правової політики, Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, GrowfordInstitute, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Аналітичний центр AdvanterGroup, Офіс шеф-економіста КБС, Аналітична група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права, Аналітичний центр “Технології Прогресу”, KyivForesightFoundation.
