Кабінет Міністрів України розробляє нову пенсійну реформу, метою якої є покращення фінансового становища літніх громадян. Передбачається, що поряд із існуючою солідарною системою пенсійного забезпечення будуть введені ще два рівні: базовий та накопичувальний. “Апостроф” досліджував, які зміни пропонує уряд та які ризики можуть виникнути під час їх реалізації. У рамках реформи уряд планує відмовитися від обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. Про це в інтерв’ю Forbes повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та національної єдності Денис Улютін. За його словами, нова модель пенсійної системи складатиметься з трьох основних елементів. Перший елемент — базова виплата, що надається після досягнення певного віку. Її мета — запобігти бідності серед людей похилого віку, які з різних причин отримували низьку заробітну плату. На сьогоднішній день такі пенсії не покривають навіть основних потреб, і нова система має це виправити, зазначив міністр. Другий елемент — страхова складова, яка стане більш справедливою, оскільки залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених внесків: “Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати”. Третій елемент реформи — перетворення спеціальних пенсій на професійні пенсійні схеми, зокрема для прокурорів, суддів та інших категорій громадян. “Ці витрати не повинні покриватися за рахунок солідарної системи чи державного бюджету, з якого фінансуються інші потреби”, — підкреслив Денис Улютін. Найважливішим аспектом майбутньої пенсійної реформи є відмова від обов’язкового накопичувального рівня. “Ми плануємо запровадити добровільну систему з автоматичним зарахуванням. Спочатку всіх автоматично включатимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. У такому випадку вона повинна усвідомлювати, що отримуватиме виплати лише з солідарної системи”, — пояснив міністр. За його словами, подібна модель вже існує в Польщі. “Загалом досвід європейських країн свідчить, що обов’язкова накопичувальна система не є ефективною”, — резюмував міністр. Світовий банк визначає п’ять рівнів пенсійного забезпечення. “Перший рівень — базовий, який не залежить від трудової діяльності людини. В Україні це умовно 2000 грн. Другий рівень — солідарний, це те, що ми сплачуємо як ЄСВ. Третій рівень — обов’язковий накопичувальний, який держава запроваджує для громадян. Четвертий і п’ятий рівні — нефінансові, що включають інфраструктуру та пільги, наприклад, безкоштовний проїзд або будинки для літніх людей”, — розповів експерт з пенсійних питань Тарас Козак. В Україні дискусії щодо накопичувального рівня тривають вже багато років. За цей час було сформовано перший рівень — солідарний, а також третій — добровільний накопичувальний, яким користується менше ніж 900 тисяч осіб. Досі здавалося, що альтернативи запровадженню другого — обов’язкового накопичувального — рівня немає. Але зараз уряд, здається, вирішив, якщо не відмовитися від нього повністю, то запровадити його у спрощеному форматі. Тарас Козак зазначає, що замість трирівневої системи пропонується “2,5-рівнева”. Також викликає подив заява міністра соцполітики Дениса Улютіна про те, що досвід європейських країн довів неефективність обов’язкової накопичувальної системи. “Є випадки, коли вона не спрацювала, і з цим можна погодитися”, — каже Тарас Козак. “Але більшість західних країн з цим не погодяться”. Схоже, нинішній уряд дійсно прагне запозичити польський досвід пенсійного забезпечення. “Польща пройшла обов’язковий період з накопичувальними пенсіями, а потім перейшла до добровільної системи”, — розповідає колишній заступник глави Пенсійного фонду України Віктор Колбун. “Їхньою проблемою було те, що система обліку не була готова для своєчасного надання інформації по індивідуальних рахунках, що викликало серйозний суспільний резонанс”. Експерт вважає, що якщо накопичувальний рівень не буде обов’язковим, він просто не спрацює. Однак існують і інші ризики: “Якщо це буде централізовано — з єдиним накопичувальним фондом, може виникнути конфлікт інтересів, оскільки у держави є бюджетні завдання”. В будь-якому випадку, введення накопичувального рівня не може відбутися до завершення війни, вважає Віктор Колбун. “Проте, виходячи з умов, які будуть після війни, доцільно розглянути питання про перерахування частини податків — скажімо, 2% — до накопичувального фонду”, — міркує експерт. “Це дозволить серйозно говорити про якісне запровадження накопичувальної пенсійної системи, яка зможе приносити користь, інвестуючи в інфраструктуру та бізнес”. Денис Улютін, коментуючи проект пенсійної реформи, згадав про базову соціальну виплату, яка, за класифікацією Світового банку, є нульовим рівнем пенсійної системи. Однак це питання залишається відкритим. “Наша система несправедлива — є мінімальна пенсія, і ті, хто її заслужив, отримують її гарантовано. Але тим, хто отримує менше мінімальної, доплачують з Пенсійного фонду”, — зазначає Тарас Козак. Він вважає, що особа, яка сплачувала ЄСВ, має право на базову виплату. Віктор Колбун погоджується, що базову соціальну виплату мають отримувати всі українські пенсіонери, за винятком найбагатших. “Базова соціальна виплата повинна стосуватися 90-95% пенсіонерів і бути однаковою для всіх”, — каже експерт. “Зараз близько 50-60% пенсіонерів отримують пенсії нижче середнього рівня. Якщо ми введемо базову пенсію, це знищить диференціацію”. Проте наразі немає ясності щодо цього питання, як і з іншими аспектами, оскільки законопроект про пенсійну реформу ще доопрацьовується урядом. Таким чином, українці залишаються без базової пенсійної виплати та накопичувальної пенсії. При цьому залишається ключове питання щодо джерел фінансування, яких завжди не вистачає.
Категорії: Пенсійна реформа