Південна Корея ухвалює рішення про відкликання частини співробітників свого посольства в Україні через конфлікт навколо північнокорейських військовополонених. У Сеулі зазначають, що не дочекалися від Києва конструктивної реакції на свої зауваження. Попри це, в українській столиці надалі працюватимуть тимчасовий повірений у справах та весь консульський склад.
Про це інформує Міністерство закордонних справ Південної Кореї з посиланням на Reuters та «Апостроф».
Цей крок став наслідком суперечки стосовно передачі Україні двох військовополонених з КНДР до Південної Кореї. Раніше протягом місяця Сеул уже відкликав свого посла після того, як президент України Володимир Зеленський виступив на Генеральній Асамблеї ООН із заявою про передачу полонених.
Південнокорейська сторона наголошує, що оприлюднення цих даних порушило домовленості щодо конфіденційності, які мали на меті убезпечити самих військовополонених та їхні родини в Північній Кореї.
Офіційний представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї Пак Ду-сун повідомив під час брифінгу, що Сеул доводив свою позицію до Києва через різні канали, проте не отримав відповідної реакції. За його словами, такий захід є необхідним задля сприяння мирному врегулюванню ситуації та відновлення двосторонньої довіри. Точної кількості дипломатів, які залишають Україну, він не назвав.
Незважаючи на скорочення персоналу, дипломатична присутність Сеула в Україні зберігається. У Києві продовжують перебувати тимчасовий повірений у справах та весь консульський персонал для підтримання зв’язків і захисту громадян Південної Кореї. Пак Ду-сун також згадав, що безпеку працівників посольства додатково ускладнюють постійні загрози повітряних ударів по українській території.
Нагадаємо, що причиною конфлікту стали двоє військовослужбовців із КНДР, захоплених українськими силами в січні 2025 року під час боїв у Курській області. У середині вересня 2026 року Україна таємно передала їх Південній Кореї.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в грубому порушенні домовленостей про конфіденційність, оскільки розголошення загрожує родинам військових у КНДР і завдає удару по національній безпеці Сеула. Південна Корея вимагає від України офіційних пояснень та публічних вибачень.
Південнокорейська сторона надіслала лист-відповідь, зазначивши, що попередні спроби Києва згладити кути “не виправдали очікувань Сеула”.
Минулого тижня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив виданню RBC-Україна, що Київ вважає питання закритим. Він пояснив, що суперечка виникла через різне тлумачення домовленостей про конфіденційність, і підкреслив, що Україна виконала всі свої зобов’язання.
Отже, позиції сторін щодо розголошення інформації про військовополонених з КНДР досі різняться.
