Українські військові все частіше використовують наземні роботизовані комплекси (НРК) з гранатометами для ураження позицій противника без залучення піхоти. Це дозволяє наближати вогневі засоби до ворога та знижувати ризики для особового складу, про що пише Business Insider.
Гранатомети тривалий час залишаються ключовим засобом ураження у війні проти Росії, особливо в окопних боях на коротких дистанціях. Проте характер бойових дій еволюціонує: замість суцільних ліній оборони військові займають розосереджені позиції та діють малими групами.
Додатковим викликом стала “кіл-зона” біля фронту, наповнена безпілотниками, які ускладнюють пересування та наближення до передової. В таких умовах наземні роботи та повітряні дрони беруть на себе доставку вантажів, евакуацію поранених і підтримку штурмів.
Представники українських оборонних компаній зазначають, що інтеграція гранатометів у НРК дає змогу вести вогонь по ворожих позиціях без небезпеки для операторів. Олег Федоришин, директор із досліджень і розробок компанії DevDroid, пояснює перевагу гранатометів тим, що вони не потребують постійної прямої видимості цілі під час стрільби. На відміну від кулеметів, гранатомети ефективні проти ворога в укритті. Дальність стрільби з переносних гранатометів сягає кількох сотень метрів, тоді як оператор керує комплексом за десятки кілометрів.
Прикладом такої техніки є комплекс TW-40 виробництва DevDroid. Його запас ходу становить до 70 км дорогами з твердим покриттям та до 50 км бездоріжжям, а гранатометом можна уражати цілі на відстані до 1,5 км. У вересні Третій армійський корпус України повідомляв про застосування таких платформ під час операції “Вівальді” як нової тактики.
Крім гранатометів, платформи можуть оснащуватися ручними протитанковими гранатометами та кулеметами M2 Browning. Головне завдання — збереження життя військових. Олександр Ябчанка, керівник підрозділу роботизованих систем батальйону “Вовки Да Вінчі”, зазначає, що підрозділи прагнуть збільшувати дистанцію між бійцями та небезпечними ділянками фронту.
Компанія Frontline Robotics розробляє бойову станцію Buria для дистанційного керування вогнем. На початку минулого року військові використовували її в підготовлених позиціях для стримування наступу, але через поширення дронів станції почали встановлювати на наземні роботизовані комплекси, як розповів директор із розвитку бізнесу Микита Рожков.
Федоришин вважає ефективною взаємодію озброєних гранатометами роботів із кулеметними платформами та повітряними дронами для виявлення цілей і коригування вогню. За словами Ябчанки, НРК вже поширилися уздовж лінії зіткнення, стаючи невіддільним елементом бойових дій. Frontline Robotics планує розширювати лінійку рішень для утримання оборонних позицій без залучення людей. Українські виробники також вдосконалюють дрони-ретранслятори для передачі сигналів на великі відстані, зв’язку у складній місцевості та протидії глушенню.
