Останнім часом часто виникає питання, чому Росія обирає мішенями саме автозаправні станції «Укрнафти». Щоб зрозуміти дії Путіна, варто враховувати, що він керується не стільки розвідницькою логікою, скільки бандитськими «поняттями». Його справжнє становлення відбулося не в ПГУ КДБ, де він мав посаду майора в Дрездені з прикриттям директора Німецько-радянського клубу культури, а в «бандитському Петербурзі». На посаді заступника мера він забезпечував розподіл фінансових потоків від нафтового та наркотрафіку порту між мафією, політиками та КДБ. Саме в цьому середовищі сформувався його світогляд. Атаки на «Укрнафту» пояснюються тим, що частина цих АЗС, раніше відомих як «Глуско», була конфіскована у Віктора Медведчука — друга Путіна та потенційного «губернатора Малоросії». На їхній базі була створена державна мережа «Укрнафта». Ймовірно, у цій історії була частка самого Путіна, тому атаки є «понятійною» відповіддю на привласнення активів, які він вважав своїми. Якщо ця логіка вірна, то вціліють лише ті АЗС, які пов’язані через Австрію з російськими нафтогазовими групами, належать через держоператора родині президента, що орієнтується на Анкару, або реалізують білоруські нафтопродукти, приносячи прибуток Мінську. Корупційна диверсифікація в даному випадку може виступати фактором стійкості.
Категорії: Військова аналітика
