Росія нарощує використання реактивних безпілотників «Герань-4» та «Герань-5». Завдяки високій швидкості та вдосконаленим системам наведення ці дрони стали складнішою ціллю для української протиповітряної оборони. Представники Повітряних сил України зазначають, що ефективність їх перехоплення помітно нижча, ніж у попередніх моделей. Про це повідомляє Financial Times.
Експерти наголошують, що Росія не лише збільшила обсяги виробництва, а й постійно модернізує техніку, спираючись на досвід бойових дій. Катерина Бондар, старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень, підкреслює, що Москва зосередила значні ресурси на розвитку цієї системи, випробовуючи конструкції безпосередньо на фронті.
Лінійка «Гераней» базується на іранських Shahed, виробництво яких Росія локалізувала у 2023 році. Якщо перші «Герань-1» розвивали швидкість до 185 км/год, то нові реактивні версії мають значно вищі показники. Зокрема, «Герань-5» здатна розвивати швидкість до 600 км/год, доставляти 90 кг вибухівки на відстань понад 1000 км і за характеристиками наближається до крилатих ракет.
Технологічні оновлення включають інтеграцію тепловізійних камер, систем наведення на базі штучного інтелекту, а також використання російських антен для захисту від РЕБ та китайських модемів. Попри складність, ці дрони залишаються дешевшими за крилаті ракети, що дозволяє застосовувати їх масово.
Руслан Пухов, директор Центру аналізу стратегій і технологій, пояснює, що розгортання виробництва дронів виявилося простішим, ніж створення танків, оскільки не потребує унікальних верстатів. Своєю чергою, речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що українська ППО перехоплює близько 60% реактивних безпілотників, тоді як для старіших моделей цей показник сягає 90–95%. Через це українські сили змушені частіше залучати авіацію, а пілоти іноді застосовують бортові гармати для знищення цілей.
Компанія Wild Hornets, що виробляє дрони Sting, наразі завершує розробку нового перехоплювача для боротьби з реактивними боєприпасами. Водночас експерти, зокрема Фабіан Гоффманн з Норвезького інституту оборонних досліджень, зазначають, що обмеження доступу до іноземних технологій, зокрема китайських двигунів, могло б уповільнити виробництво, проте за нинішніх умов Росія має потенціал стати провідним виробником недорогих крилатих ракет.
