У сучасній війні перемогу здатна здобути сторона, яка має можливість швидко виробляти великі обсяги недорогого озброєння, а не лише створювати складні високотехнологічні системи. На це звернув увагу радник президента України Володимира Зеленського з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.
Своїми міркуваннями він поділився у Facebook, відповідаючи на запитання про те, що важливіше на полі бою — технологічність зброї чи її масове виробництво. Як приклад Бескрестнов навів розвиток розвідувальних безпілотників. Ще на початку повномасштабного вторгнення російська армія активно використовувала апарати “Зала”, “Суперкам” та “Орлан”, проте згодом противник перейшов на дешевші альтернативи.
За словами фахівця, замість одного розвідувального БПЛА “Зала” росіяни можуть застосувати десятки дешевших безпілотників “Молнія”. Незважаючи на гірші технічні характеристики, їхня кількість забезпечує більший практичний ефект. Бескрестнов зазначив, що саме недорогі “Молнії” стали одним з основних засобів російських ударів безпілотниками на середніх дистанціях. Цей приклад показує, як масовість здатна компенсувати технологічне відставання окремих зразків озброєння.
Подібний підхід Україна застосовує у сфері протиповітряної оборони. Бескрестнов навів приклад недорогих безпілотників-перехоплювачів, які використовуються для протидії російським ударним дронам типу “Шахед”. На його думку, Україна могла б зосередитися на розробці дорогих спеціалізованих дронів-перехоплювачів, проте натомість обрала концепцію масового випуску відносно простих апаратів, зокрема PS1 та “Стінгів”. Доступність цих засобів і можливість їх швидкого нарощування стали ключовими чинниками посилення захисту українського повітряного простору від безпілотників із бензиновими двигунами.
Ще одним прикладом експерт назвав засоби радіоелектронної боротьби на передовій. За його словами, і українські, і російські військовослужбовці використовують велику кількість простих пристроїв на основі китайських модулів радіоперешкод. Попри заяви Росії про власні досягнення у сфері РЕБ, на фронті масово застосовуються саме недорогі та доступні рішення. Це підтверджує загальну тенденцію: бійцям важливіше оперативно отримати достатню кількість засобів протидії, ніж очікувати на створення складних і дорогих систем.
Бескрестнов також припустив, що Росія прагнутиме розширити застосування недорогих крилатих ракет. За умов ефективної роботи української ППО противник може компенсувати втрати завдяки збільшенню кількості запусків. Як приклад він навів російські ракети “Калібр” і “Бандероль”, поставивши питання про доцільність витрачання значних коштів на один дорогий боєприпас, якщо за аналогічну суму можна виготовити значно більше дешевих засобів ураження.
Аналогічну логіку російська армія використовує і у військовому зв’язку. Замість дорогих спеціалізованих радіостанцій “Азарт” підрозділи противника масово отримують китайські радіостанції стандарту DMR. Хоча вони поступаються за характеристиками, їх цілком вистачає для забезпечення базового зв’язку.
Фахівець вважає, що потяг до масового виробництва простих озброєнь зумовлений не лише ціною. Створення складних військових систем вимагає значних інженерних ресурсів і часу, тоді як реалії фронту вимагають швидких рішень. У багатьох випадках ефективніше створити простий виріб, налагодити серійний випуск і передати його військовим, ніж роками працювати над складною технологією. Наприклад, дорогі танки вартістю близько 10 млн доларів стають вразливими: навіть кілька дешевих безпілотників здатні створити для них серйозну загрозу, а збільшення кількості дронів підвищує ймовірність ураження цілі.
Водночас Бескрестнов підкреслив, що це не означає відмови від технологічного прогресу. Нові військові розробки необхідні, проте під час їх створення слід враховувати швидкість виробництва, низьку собівартість і можливості масштабування. На його переконання, у сучасній війні слід поєднувати технологічні інновації з доступністю озброєння для їх оперативного впровадження у великих кількостях.
Раніше Сергій “Флеш” Бескрестнов заявляв, що уночі Росія завдала удару балістичною ракетою “Іскандер” із касетною боєголовкою К5 по історичному центру Києва.
