В Україні розпочинається велика реформа, що стосується застарілого житлового фонду, включаючи “хрущовки”, “сталінки” та інші багатоквартирні будинки, збудовані в радянський та довоєнний періоди. За даними на 2019 рік, в Україні налічувалося більше 30 тисяч таких будівель, частина з яких вже визнана аварійною. В умовах війни частина цього житлового фонду була зруйнована, тому актуальні цифри можуть бути ще більшими. Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. “На 2019 рік в Україні було зафіксовано 30 380 багатоквартирних будинків, з яких майже 8 000 збудовано до 1919 року. В період з 1920 по 1953 рік було зведено 9643 будинки. А з 1954 по 1969 рік, коли активно будувалися хрущовки, з’явилося 7192 будинки по всій Україні”, — зазначила Шуляк. Вона також додала, що ще до початку повномасштабного вторгнення уряд зареєстрував відповідний законопроєкт, а наразі парламент активно працює над оновленням законодавства в сфері житлової політики. “Перед початком вторгнення, у 2021 році, уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, що стосувався реконструкції всіх кварталів. Зараз, враховуючи, що ми почали комплексно займатися житловою політикою, скасували застарілий житловий кодекс і ухвалили нове європейське законодавство, яке визначає основи житлової політики”, — пояснила голова комітету. Законопроєкт передбачає комплексний підхід: оновлюватимуть не лише окремі будинки, а й цілі квартали. Рішення прийматимуть органи місцевої влади, а фінансування планується за рахунок державних та місцевих коштів, інвесторів та міжнародної допомоги. Основним критерієм для знесення будівель стане їх технічний стан: якщо втрачено понад 60% конструкцій, будинок підлягатиме демонтажу. “У законі чітко прописано, що якщо 60% від первісного стану втрачено, таке житло підлягає обов’язковому знесенню, оскільки навіть капітальний ремонт не зможе привести їх до сучасних стандартів, що враховують питання безпеки, енергоефективності та доступності”, — зазначила вона. Шуляк підкреслила, що реновація охоплює не лише оновлення житла, але й модернізацію інженерних мереж та будівництво сучасних укриттів. Окремо законопроєкт передбачає складний механізм погодження з мешканцями. Обговорюється норма, згідно з якою для включення будинку до програми необхідна згода 70–75% власників. Якщо такої підтримки не буде, будинок можуть виключити з програми, а спірні питання вирішуватимуться в судовому порядку. “Ми усвідомлюємо, що завжди будуть люди, які прагнуть отримати нове житло, і ті, хто буде проти з різних причин. Наразі ми обговорюємо 75%. Це рішення ще не прийняте, але ми ведемо розмови про те, що якщо мешканці нададуть таку згоду, будинок потрапить до програми реновації. Всі спірні питання будуть розглядатися через судову гілку влади”, — додала вона. Хоча під час війни питання “хрущовок” не є пріоритетним, підготовка законодавчої бази вже зараз дозволить залучити міжнародних інвесторів і донорів одразу після її завершення. Україна планує скористатися досвідом Німеччини та країн Балтії. “Розуміємо, що під час повномасштабного вторгнення питання реновації хрущовок не є пріоритетом, але сьогодні найкращий час для підготовки законодавчої рамки, адже після закінчення війни ми повинні мати розроблені всі механізми. Є приклади країн Балтії, Німеччини та Австрії. Для нашої країни питання енергоефективності та енергонезалежності сьогодні стоїть поряд із питаннями безпеки”, — підсумувала вона. “Апостроф” повідомляв, що ринок оренди житла в Києві демонструє повільне зниження цін. Основними причинами є сезонні коливання, зменшення кількості орендарів після важкої зими та невизначеність з енергетикою на наступний опалювальний сезон.
Категорії: Житло
