Директор GMK Center Станіслав Зінченко заявив, що механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM є не технічним регуляторним інструментом, а фактичним торговельним бар’єром, який шкодить економіці України як країни-кандидата в ЄС.
За його словами, уже у 2025 році через скорочення експорту гірничо-металургійного комплексу український ВВП може зменшитися на 0,7%. «CBAM — це торговельне мито, результатом якого стане зниження економічних показників», — зазначив він.
Експерт підкреслив, що наслідки механізму не обмежуються металургією. Під тиском опиняються також експорт електроенергії, алюмінієвої продукції та цементу, а надалі — і машинобудування. Зокрема, за його оцінкою, постачання цементу за кордон може скоротитися приблизно на 1 млн тонн.
Окремо Зінченко вказав на те, що впродовж останніх років у цьому питанні бракувало системної державної політики. На його думку, це додатково посилює негативний ефект зовнішніх обмежень для української економіки.
Він наголосив, що збереження і розвиток промисловості є критично важливими для відновлення країни. «Без власної промисловості економіку та країну не відбудуєш», — заявив експерт, додавши, що зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі створює нові ризики.
Як відомо, за прогнозами ФРУ, через екомито CBAM у 2026 році Україна втратить 5% ВВП. Загальний прогноз на цей рік — мінус 4,8% економіки, зниження експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск помітний уже тепер: експорт довгого прокату до ЄС скоротився на 60%, труб — на 44%.
Україна має право просити відстрочку запровадження СВАМ за статтею «форс-мажор», передбаченою законодавством ЄС. Водночас уряду поки не вдалося розв’язати проблему екомита: нині тривають переговори з європейськими країнами про допомогу із сертифікацією українських верифікаторів, але не про надання законного відтермінування.
