У понеділок, 27 квітня, Православна церква України вшановує преподобного Стефана, ігумена Києво-Печерського, єпископа Володимирського. Цей день пов’язаний із пам’яттю про одного з перших ігуменів Києво-Печерської лаври, учня преподобного Феодосія Печерського та відданого продовжувача монашої традиції.
Святий народився біля 1040 року і, ймовірно, був із боярського роду. Ще замолоду він подвизався у Печерському монастирі під опікою преподобного Феодосія, який вважав його улюбленим учнем. Після чернечого постригу Стефана призначили начальником хору, або уставником. За дорученням о. Феодосія він проповідував братії Слово Боже в церкві. Також багато зробив для впорядкування монастирського життя і зміцнення духовної дисципліни серед братії. Саме в час його ігуменства обитель почала активно будуватися та розвиватися.
Через певні непорозуміння з братією Стефан був змушений залишити Києво-Печерський монастир. Однак це не відвернуло його від служіння Богові. Навпаки, неподалік Києва він заснував новий монастир і там продовжив свій духовний подвиг.
Згодом святого поставили єпископом Володимирським. На цій посаді він ревно проповідував християнську віру, дбав про духовне просвітництво народу та працював над зміцненням Церкви.
Життя преподобного Стефана вважають прикладом смирення, терпіння і відданості Богові навіть у непростих обставинах. Його образ нагадує, що духовна сила виявляється не лише в молитві, а й у вмінні зберігати мир у серці. До святого звертаються з молитвами про зміцнення віри, терпіння у випробуваннях, мудрість у прийнятті рішень і мир у душі.
У народній традиції цей день вважали сприятливим для наведення ладу — і в господарстві, і в думках. Люди намагалися доводити до завершення розпочаті справи, уникати поспіху та зайвої метушні. Господарі працювали на землі, доглядали за посівами, але не забували й про духовне життя, приділяючи час молитві та роздумам.
Також 27 квітня вважали добрим часом для примирення. Люди прагнули відновити стосунки, попросити пробачення та повернути мир.
Із цим днем пов’язували й народні прикмети. Вважалося, що не слід сваритися, виявляти злість чи заздрість. Не радили поспішати та ухвалювати необдумані рішення. Також у народі вірили, що не варто тримати образи або відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.
Церква закликає провести цей день у мирі, зосередженості та з добрими думками. Варто відвідати храм, помолитися й подякувати Богові за Його милість. Віряни можуть звернутися з молитвою до преподобного Стефана Києво-Печерського, просячи мудрості, терпіння та духовної сили.
Доброю справою в цей день буде допомога ближнім, підтримка рідних і друзів, милосердя та щира молитва. Провести його слід у спокої, праці та внутрішній гармонії, зберігаючи в серці світло великодньої радості.
