Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту і нафтопродукти та посилила ризики енергетичної кризи у світі. На тлі цих подій постало питання, чи може Україна зіткнутися з дефіцитом автомобільного пального.
Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль назвав нинішню напружену ситуацію, спричинену війною на Близькому Сході, “найбільшою енергетичною кризою, з якою ми коли-небудь стикалися”.
Наприкінці лютого США разом з Ізраїлем почали військову кампанію проти Ірану. У відповідь Іран завдав ударів з повітря по енергетичній інфраструктурі в країнах Перської затоки та перекрив Ормузьку протоку, через яку проходило до 20% світових перевезень нафти. Після цього нафтові котирування піднялися вище $100/барель. Разом із нафтою подорожчали нафтопродукти, газ, добрива та продукція нафтохімічної промисловості.
США та Іран намагаються домовитися про припинення бойових дій, однак відчутних результатів переговори поки не дали. Через це ринок не закладає близького миру, а нафта утримується в межах $90–110/барель.
Подорожчання енергоносіїв є проблемою саме по собі, але ще важливішим чинником є обмеження обсягів постачання. Уряди різних країн заявляють про готовність розконсервувати стратегічні запаси нафти та нафтопродуктів, однак цей крок буде ефективним лише за умови, що конфлікт на Близькому Сході не стане затяжним.
Уже на початку травня в Європі може виникнути дефіцит авіаційного палива. Багато авіакомпаній уже скасовують рейси, щоб бодай частково його заощадити.
Для України особливо чутливим залишається питання дизеля, який потрібен не лише для посівної, що зараз у самому розпалі, а й для армії. Ціни на дизельне паливо зросли значно сильніше, ніж на бензин. Якщо наприкінці лютого, за кілька днів до початку війни в Перській затоці, бензин А-95 і дизель у роздріб коштували близько 62 грн/л, причому бензин був у середньому навіть на кілька копійок дорожчим, то вже у перший тиждень березня літр 95-го коштував понад 73 грн, а дизеля — понад 90 грн.
Зараз паливо дешевшає, зокрема й дизельне, ціна якого вже опустилася нижче 90 грн/л. Водночас питання ризику дефіциту, насамперед дизеля, залишається актуальним, адже Ормузька протока досі не відкрита, а перспективи збройного протистояння на Близькому Сході залишаються туманними.
Директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн у коментарі “Апострофу” заявив, що після охолодження цін питання ресурсу відійшло на другий план. За його словами, продукту на ринку дуже багато, і жодних побоювань ні в кого немає. Він також зазначив, що, попри заблоковану Ормузьку протоку, ціни на пальне знижуються.
“Жодної стурбованості (щодо браку палива) в Україні немає. Є стурбованість, що накупили купу дорогого ресурсу в березні та квітні, і багатьом буде боляче, тому що продати такий дорогий ресурс вже нереально”, – сказав Куюн.
Інші експерти, опитані виданням, дотримуються такої самої думки. Експерт “Нафторинку” Олександр Сіренко в розмові з “Апострофом” наголосив, що конфлікт на Близькому Сході має для України лише ціновий вплив. За його словами, окремі прояви дефіциту спостерігалися під час загострення на початку березня, але потім почалася контрактація, і зараз вона вже йде на травень. Тому передумов для того, щоб Україна залишилася без пального, він не бачить.
Водночас залишається питання, чого чекати, якщо війна США та Ізраїлю проти Ірану затягнеться або встановиться ситуація “ні війни, ні миру”, за якої постачання через Ормузьку протоку й далі будуть ризикованими, а ресурс залишатиметься обмеженим.
Директор спеціальних проєктів науково-технічного центру “Псіхєя” Геннадій Рябцев у коментарі виданню зазначив, що дефіциту однозначно не буде, оскільки зараз від Близького Сходу залежать поставки лише приблизно чверті енергоресурсів, що добуваються у світі. На його думку, ці обсяги можна компенсувати перенаправленням потоків та збільшенням видобутку іншими експортерами, і саме це вони вже роблять.
Експерти також не радять повністю списувати з рахунків і сам Близький Схід. Як каже Олександр Сіренко, “Наші повезли туди дронові засоби, і їм запропонували відвантажити дизель – з того ж таки регіону. Це означає, що не все так погано в цьому регіоні”.
На думку Сіренка та інших експертів, значною мірою стрибок цін на нафту й нафтопродукти, а також їхнє збереження на високому рівні, пояснюються страхами, які вміло підігрівають ті, хто в цьому зацікавлений.
Що ж до розмов про майбутню кризу та дефіцит палива, то вони частково теж живляться цими страхами. Водночас, як зазначив Геннадій Рябцев, це також свідчить про готовність міжнародних організацій та національних урядів вживати заходів, щоб не допустити розвитку такої кризи.
“Крім того, зараз відбувається чергова хвиля перерозподілу ринку, і це рано чи пізно зіграє на зниження цін у всьому світі”, – резюмував Олександр Сіренко.
