НАТО має переглянути підхід до оцінки військових можливостей РФ. Дослідник російської військової стратегії Роджер Н. Макдермотт у статті для Breaking Defense наголошує: важливо аналізувати не лише набуті навички, а й здатність російської армії масштабувати цей досвід на інші підрозділи.
Війна в Україні стала для РФ джерелом досвіду в роботі з безпілотниками, радіоелектронною боротьбою, розвідкою, ураженням цілей, захистом командних пунктів, ППО, логістикою та штурмовими операціями. Проте успіхи окремих частин не означають, що вся армія володіє такими ж спроможностями. Ефективна тактика, розроблена однією бригадою, може бути втрачена після ротації, зміни командування чи великих втрат.
Макдермотт пропонує зробити «відтворюваність» ключовим показником для НАТО при плануванні дій. Російське керівництво намагається системно закріпити бойовий досвід через наукові структури, військові університети, навчальні центри та оборонну промисловість. Яскравий приклад — розвиток безпілотних систем, де хаотичні зусилля волонтерів та окремих підрозділів трансформуються у постійні структури управління та підготовки.
У липні 2026 року Міноборони РФ відзвітувало про підготовку понад 8 тисяч фахівців для військ БПЛА за пів року. Проте аналітик застерігає: кількість не є головним критерієм. Важливо, чи здатні підрозділи діяти автономно, ремонтувати техніку та підтримувати ефективність без залучення вузьких спеціалістів. НАТО варто відстежувати зміни у військовій освіті, стандартах підготовки та командних структурах, адже саме вони свідчать про реальне зростання спроможностей.
Макдермотт підкреслює, що російська адаптація створила осередки високої компетентності на тлі загальної слабкої ефективності. Тому Альянсу слід оцінювати здатність РФ відновлювати сили після втрат, замінювати обладнання та передавати накопичений досвід між підрозділами. Ключовим питанням залишається не лише те, чому навчилася армія, а чи здатна вона масштабувати ці знання та відновлювати їх після поразок.
